За прикладом "Нептуна" і "Стугни". Яка програма розвитку озброєння потрібна Україні

Як показує приклад "Нептуна" і "Стугни", ми в змозі самостійно виробляти сучасну потужну зброю. Зараз противники і прихильники влади до хрипу сперечаються, хто що закупив, але проблема глобальніша.

Проблема в тому, що в Україні ні 3 роки тому, ні зараз немає жодної програми розвитку певних категорій озброєння. Той же "Нептун" і "Вільха" насправді були результатами ініціативи самих підприємств. І вони займались цим на свій страх і ризик, оскільки не було впевненості, що кінцевий продукт зацікавить державу.

Проекту "Нептуна" пощастило, але скільки продуктів не зацікавило державу? Те ж саме підприємство "Луч", розробник "Нептуна", пропонував владі розробити ПВО? Хто цим зацікавився? Ніхто. Ні попередні, ні теперішні.

А ще "Луч" розробив ударний беспілотник — "Сокіл 300". Його купили? Ні. Перевагу надали "Байрактарам". Хоча той же "Байрактар" — це продукт державної програми зі створення турецького національного безпілотника. Я не кажу, що не треба було купувати "Байрактари", але ж можна замовити і свій також?

А коли "Мотор Січ" створив гелікоптер, то хіба він когось зацікавив? Ні. Ми закупили французькі. А зараз радіємо радянським гелікоптерам Мі-17 від США.

Взагалі, замість того, щоб сперечатись, чий президент кращий, то потрібно усвідомити, що проблема системна і не залежить від якоїсь особистості. Поки ми будемо забивати болт на власне виробництво, то толку в країні не буде.

Джерело.