Як Герасим — Муму. Як РФ втопила в Україні ідеї євразійства та "русского мира"

Єдина теорія, яка у 21 столітті ідеологічно зшивала російську імперію, СРСР та сучасну РФ — коцепція єдиного євразійського простору.

На ній засновані такі концепти інтеграції, як ЄАЕС, ТС, ОДКБ.

Євразійство було також платформою тиску на Україну до 2014 року.

У цій теорії заперечується слов'янофільство та єднання слов'ян.

"Русский мир" — мозаїчне змішання, в якому калмик і бурят вважаються "своїми", а поляк — страшніше, ніж англосакс.

Гумільов, як один з євразійців, ввів такі поняття як:

• "суперетнос" у вигляді конгломерату етносів, що проживають у різних кліматичних зонах, але об'єднаних у єдине суспільне ціле;
• культурна різноманітність ("мозаїчна антропосфера");
• але найголовніше — поняття "пасіонарності", як особливої біохімічної енергії у вигляді надзусиль колективної нації.

Але в тому й справа, що справжніми пасіонаріями в нинішньому протистоянні є українці, а не росіяни!

Навіть поверхове вивчення нашої історії дає чітке розуміння пасіонарних циклів в Україні тривалістю 8-10 років: 2004, 2013, 2022.

Пасіонарний вибух може бути спрямований як усередину (майдан), так і на відбиття зовнішньої агресії, як зараз.

Пасіонарний вибух, як і в теорії Пригожина — чиста ентропія, але формує новий порядок і нову реальність (за аналогією з кип'ятінням води, коли ентропія горіння нагріває "чайник").

У 2022 році РФ вторглася в Україну на піку нашого пасіонарного потенціалу (повна зарядка!).

Якраз завершився черговий цикл із 2014 року.

Нація виявилася готовою і зарядженою на боротьбу.

Настільки жахлива помилка тим більше непробачна для РФ, де й зародилася свого часу теорія пасіонарів: Хом'яков, князь Трубецький, Достоєвський, Солженіцин на небесах плюють на своїх нині здорових послідовників і приходять уві сні до Дугіна і мучать його докорами.

Парадоксально, але саме українці могли б стати центром формування нового євразійства зі столицею в Києві, якби воно нам було потрібне.

До речі, такі теорії витали свого часу в наших радикалів.

Але тепер позитивна пасіонарність українців (освоєння простору) розгорнулася у бік сонної Європи, а негативна — наїжачилась у бік сходу…

Адже сучасні росіяни у концепції Гумільова, скоріше, "субпасіонарії".

Цьому явищу властива незадоволеність своїм становищем і натомість самозакоханості.

На заході такий стан називають ресентиментом.

Зрештою РФ підходить до точки надлому суперетносу, а не до апогею розвитку оного.

І кожен новий удар по Україні лише посилює цей розлом. Діалектика…