Туреччина готується атакувати курдів у Сирії. Якою буде поведінка США та Росії

По-перше, це місто Манбідж та околиці та на північному сході провінції Алеппо. У 2019 році, коли Туреччина проводила операцію "Джерело миру", США та їхні союзники вийшли звідти, і туди за домовленостями з курдами зайшли сирійські та російські війська для стримування подальшого просування Туреччини до міста.

По-друге, це курдський анклав Таль-Ріфаат на північ від Алеппо. Його теж охороняють сирійські війська та російська військова поліція з 2018 року, після того, як турки захопили сусідній регіон Афрін. Туди тікали тисячі курдських сімей з Афріна, вигнані протурецькими угрупованнями, або ті, хто покинули будинки через війну.

По-третє, це район місто Кобані у провінції Алеппо на самому кордоні з Туреччиною. З 2019 року тут є обмежений контингент російської військової поліції та сирійських військ, хоча де-факто місто контролюється курдами. Кобані — теж легендарне місто, з оборони якого розпочався масштабний контрнаступ курдів на бойовиків "ІД" у 2014-2015 роках за підтримки міжнародної коаліції на чолі зі США.

По-четверте, це район Айн-Ісса на півночі провінції Ракка. Сирійські війська з 2019 року проводять спільні патрулювання з курдськими загонами SDF, які все ще контролюють містечко. У 2020-2021 роках тут часто спалахували зіткнення сирійсько-курдських військ із протурецькими угрупованнями.

Турецькі війська вдарять з боку вже підконтрольних їм сирійських регіонів Афрін, Аазаз і Джараблус. Як і раніше, головною ударною силою стануть місцеві протурецькі угруповання, зібрані в "Сирійську національну армію" (СНА).

Сирійські курди не захочуть віддавати ці території просто так. Проте без зовнішньої підтримки курдські сили навряд чи зможуть протистояти комбінованій потужності турецьких ЗС і місцевих угруповань. Навіть підтримка сирійської армії не гарантує, що вони утримають ці території.

Держсекретар США Ентоні Блінкен, виступаючи в НАТО, заявив, що військова операція Туреччини в Сирії підірве регіональну стабільність і Вашингтон проти її проведення. Чи втручатимуться вони на стороні курдів? Скоріш за все ні. Проте на тлі війни в Україні це може виглядати погано, й адміністрація Байдена мимоволі повторить дії Трампа, який у 2019 році просто дав "зелене світло" Туреччині на наступ проти курдів.

РФ коментує цю ситуацію менше. Буквально напередодні між Ердоганом і Путіним пройшли телефонні переговори. Про що вони домовилися і чи домовилися — це відкрите питання. Мабуть, про позицію Москви щодо турецького вторгнення і про можливі договірні між ними ми дізнаємося вже коли все почнеться.

Вторгнення Туреччини в будь-якому випадку вимагатиме від Анкари або домовитися з Росією про те, як правильно поділити цю сферу впливу, або воювати, сподіваючись, що Москва виведе свої сили і не чинитиме опір, будучи зайнятою війною в Україні.

Турецька військова операція стане серйозним викликом насамперед для Заходу та НАТО, з якими Анкара має головну лінію розбіжностей щодо курдського питання та регіональної безпеки.

Джерело.