Що буде з критичною інфраструктурою України
"На боєздатність ЗСУ відсутність світла й тепла у великих містах майже не впливає — наші бійці й так діють в умовах, далеких від комфорту. Але російські війська довбатимуть, доки наша енергосистема не зупиниться". Думка.
Удари на наші важливі комунальні об'єкти — це від неможливості зламати опір ЗСУ й України в цілому. Ось росіяни й намагаються в безсилій злості опустити нас до свого жебрацького варварського стану.
Про те, що агресор обов'язково почне руйнувати наші ТЕЦ, логістичні вузли й інше, я попереджав ще на початку вторгнення. Закликва українців заздалегідь готуватися до варіантів виживання в екстремальних умовах. Прогноз виправдався. Відповідно, дам прогноз на перспективу.
Довбатимуть, поки наша енергосистема не зупиниться. З усіма складними труднощами для мирного населення.
Потім кремлівському фюрерку радісно доповідатимуть, що Україна "за планом спецоперації успішно занурена в кам'яну добу, і вже незабаром доблесні рашистсько-зеківські війська знову почнуть брати Київ за три дні".
А якщо завдання виконане, то в Кремлі роздадуть ордени та медалі вбивцям українців, а бомбардування нашої інфраструктури майже припиняться. Тим більше, що в агресора на повен зріст постає проблема стримування нашого наступу. Тому що на боєздатність ЗСУ відсутність світла та тепла у великих містах майже не впливає — наші бійці й так діють за умов, далеких від комфорту.
І тоді ми потихеньку інфраструктуру відновимо — не всю й не відразу, зрозуміло, але так, що світло й інші риси цивілізації почнуть повертатися. Зима буде вкрай складною, але навесні почне налагоджуватися.
Важливо