Хто стоїть за обшуками та активізацією боротьби з корупцією
“Переконаний, що все це справа рук Великобританії та США. Обшуки та вилучення документів почалися саме після відвідування Києва Борисом Джонсоном, який начебто й не мав жодних інших цілей візиту, окрім як по-дружньому побалакати з Володимиром Зеленським”. Думка.
Поки на військових фронтах позиційні бої, на антикорупційному напрямі в Україні розпочався стратегічний наступ. Чи це все ж таки черговий маневр, покликаний відволікти і заплутати супротивника? Причому супротивником у цьому випадку виступає українське суспільство і всі ті, хто потребує викорінення корупції у країні, що воює.
Насамперед вражає безпрецедентна активність силовиків. Обшуки провели у знакових структурах, зокрема, у керівництва митниці ( незабаром звільненого), у податковій адміністрації, у міграційній поліції за підозрою у кришуванні проституції, а також у низки провідних ОПЗЖшників і навіть у таких досі недоторканних фігур, як І. Коломойський, А. Аваков, В. Столар та інших. На жаль, потрапив під удар і добробатівський рух, і з цим напрямком доведеться розбиратися дуже уважно й обережно.
В українських ЗМІ одразу з'явилася конспірологічна версія, що, мовляв, активність силовиків має на меті відволікання громадськості від складної ситуації на фронтах. Але це повна нісенітниця. Тому, що відвернути увагу українців від Бахмута здатний лише переворот у Кремлі.
Переконаний, що відкриття другого — антикорупційного — фронту, як і тоді, за часів Другої світової, знову має англосаксонське походження.
По-перше, передовим загоном виступило НАБУ, а ми пам'ятаємо, наскільки серйозні надії пов'язують із цією структурою у Вашингтоні. По-друге, обшуки та вилучення документів почалися саме після відвідування Києва великим і, головне, впливовим другом України Борисом Джонсоном. Який начебто й не мав жодних інших цілей візиту, окрім як по-дружньому побалакати з другом Володимиром Зеленським…
Стимуляція боротьби з корупцією та злочинністю з боку наших головних союзників є абсолютно логічною. Тому, що в тих же Штатах відсоток тих, хто виступає проти надання військової допомоги Україні, небезпечно наблизився до тих, хто закликає допомагати до переможного кінця.
Причому ті, хто проти, не виступають прямо на підтримку недоімперії та особисто Путіна. Це настільки сумнівна позиція, що на неї здатні лише діячі, які повністю втратили береги, на кшталт Віктора Орбана в Угорщині. Ні, розумні наші супротивники кажуть, що підтримку України треба згортати, бо тут безсоромно крадуть гроші та матеріальну допомогу американських і європейських платників податків!
Очевидно, що українське керівництво почуло своїх основних союзників та донорів. Але залишається питання, чи ми зараз маємо справу з якоюсь компанейщиною — налетіли, застрашили, попресували, розійшлися і забули? І жодного вироку суду за помітними фігурами із конфіскацією незаконно нажитого. Таке, на жаль, вже траплялося.
Чи ця антикорупційна кампанія стане унікальною? Тому, що вперше результативною.
Одне зрозуміло точно: імітацію не варто було й затівати. Тому що розчарування від очищення влади, яке не відбулося, вдарить по ній набагато болючіше, ніж якби проблему взагалі не висували на загальний огляд.
Джерело
Важливо