Втрачаємо капітал і робочу силу. І що буде з валютним курсом?

Національний банк України оприлюднив підсумкову статистику платіжного балансу за минулий рік. Для широкого співтовариства агрегована статистика платіжного балансу важлива тому, що від міцності зовнішньої позиції країни, особливо під час війни, залежить її внутрішня макрофінансова стабільність. Обмінний курс, найбільш звичний для пересічного громадянина, зрештою є похідним від стану платіжного балансу.

За підсумками 2022 року на стороні поточного рахунку баланс зведений з профіцитом 8,6 млрд дол., фінансового рахунку — з дефіцитом 11,5 млрд дол. Останні два епізоди, коли в Україні спостерігався профіцит поточного рахунку під час криз (2015 та 2020 років), такий профіцит, не в останню чергу, був обумовлений значним скороченням зовнішньоторговельного дефіциту, коли внаслідок шоків падіння імпорту відбувалося більшими темпами, ніж скорочувався експорт. Але в минулому році природа профіциту за поточним рахунком була іншою.

Війна дуже негативно вплинула на ріст зовнішньоторговельного дефіциту. Втрата майже третини економіки та проблеми з логістикою призвели до скорочення експорту товарів темпами значно більшими, ніж темпи скорочення товарного імпорту, тоді як вимушена зовнішня міграція населення через р*шистську агресію, внаслідок якої щонайменше 8 млн осіб знайшли притулок лише в Європі, зумовили зростання видатків українців за кордоном і суттєве розширення дефіциту торгівлі послугами.

Порівняно з минулим роком, негативне сальдо торгівлі товарами та послугами збільшилось у 9 разів: з 2,7 до 23,8 млрд дол. Це — рекордний показник зовнішньоторговельного дефіциту з часів незалежності (принаймні з 1994 року, за який є порівнянна статистика НБУ). За товарами у річному обчисленні експорт скоротився на 35,1% до 40,9 млрд дол., тоді як імпорт — на 20,3% до 55,6 млрд дол., а негативне сальдо становило 14,6 млрд дол. Скоротився експорт усіх без винятку основних товарних груп, найбільше — за чорними та кольоровими металами — на 62,6%. За підсумками 2022 року частка АПК (сировина та готові продукти) досягла 57,1% загального експорту, тоді як частка металургії впала з 24,9% до 14,4%. Відкриття зернового коридору із серпня минулого року, за рахунок якого було вивезено 16,3 млн тонн агропродукції, безумовно, додало динаміки постачанням АПК та експорту загалом.

Через війну відбулися суттєві зрушення в географічній структурі торгівлі. Більш ніж на половину скоротився експорт у країни Азії (частка у загальному експорті зменшилася до 23,4%), на 2/3 скоротилися постачання у країни СНД (частка в загальному експорті скоротилася до 5,6%, що відповідає рівню країн Африки). У той же час, незважаючи на війну, експорт у країни ЄС зріс як в абсолютному вимірі (+8,5% або на 1,9 млрд дол.), так і відносному (частка у загальному експорті збільшилася майже вдвічі до 60,6%).

За послугами погіршення торгової позиції виявилося ще вагомішим: експорт упав на 12%, тоді як імпорт зріс на 75,6%. Якщо в минулі роки, навіть у кризи, сальдо торгівлі послугами завжди, принаймні з 1994 року, було позитивним, то торік воно пішло у глибокий мінус (-9,1 млрд дол.). Вплинуло на скорочення експорту транспортних послуг майже на 30% або 1,4 млрд дол., але головна причина — різке зростання негативного сальдо за статтею "подорожі".

Водночас серед позитивних тенденцій у торгівлі сервісами варто зазначити комп'ютерні послуги, експорт яких, незважаючи на війну, зріс майже на 6% (+0,4 млрд дол.). За підсумками 2022 року, експорт IT послуг (7,4 млрд дол.) більш ніж на чверть перевищив експорт чорних і кольорових металів (5,9 млрд дол.).

За підсумками минулого року загальне негативне сальдо платіжного балансу (різниця між поточним та фінансовим рахунком) становило 2,9 млрд дол. Це — помірний відтік валюти для повномасштабної війни. Для порівняння, дефіцит платіжного балансу в останні дві фінансові кризи 2009 та 2014 років перевищував 13 млрд дол., що відображало глибокі та системні фінансові кризи, в які тоді занурювалася країна.

Негативне сальдо платіжного балансу було профінансовано за рахунок чистих залучень від МВФ (0,6 млрд дол.) та золотовалютних резервів НБУ (2,3 млрд дол.). ЗВР за підсумками минулого року скоротилися на 8% до 28,5 млрд дол., але їх розмір є адекватним із погляду фінансування майбутнього імпорту (3,4 місяці при рекомендованому мінімумі — 3 місяці).

Безперечно, війна загострила ризики на стороні платіжного балансу, насамперед, у частині рекордного дефіциту зовнішньої торгівлі та значного відтоку валюти за фінансовим рахунком. Утім, через накопичену "подушку безпеки" у вигляді 10-річного максимуму золотовалютних резервів на кінець 2021 року, низку своєчасних управлінських рішень щодо обмеження відтоку валюти та переходу на фіксований курс на початку війни такі ризики залишалися контрольованими, а з другої половини минулого року зі стартом роботи зернового коридору та, головне, надходженнями значних обсягів міжнародної допомоги стан платіжного балансу покращився. Це дозволило підтримувати фіксований курс під час війни та сприяло збереженню відносної курсової та ширшому розумінні макрофінансової стійкості протягом війни.

Водночас, варто пам'ятати: поки триває війна, ми втрачаємо капітал і робочу силу, руйнуються ланцюги створення доданої вартості, є проблеми з логістикою, зберігається невизначеність, і зовнішня позиція України буде залишатися вкрай вразливою. Це, очевидно, вимагатиме збереження фіксованого курсу, принаймні поки триває активна фаза війни, а міжбанківський валютний ринок залишається незбалансованим.

Для продовження стабілізації платіжного балансу в найближчій перспективі буде критичною залишатися підтримка партнерів і союзників, за рахунок грантів, іншої безповоротної допомоги та пільгового офіційного кредитування, зокрема за рахунок стабілізаційної програми з МВФ. Але не менш важливим буде продовження зусиль НБУ щодо скорочення непродуктивного відтоку валюти за фінансовим рахунком за операціями приватного сектору (скорочення попиту на готівкову валюту, посилення контролю за поверненням валютної виручки), а влади загалом — заходів щодо підтримки експорту через дешеві кредити (5-7-9%), надання гарантій, передекспортне страхування, страхування військових ризиків, дерегуляцію та інші важливі заходи.