Покарати чоловіків-мігрантів. Чому не спрацює формула міністра внутрішніх справ
"Загроза покарання без стимулів працює на мікрорівні, на рівні людини чи невеликої групи людей, а на макрорівні не працює. Простими словами, хоча й оскома вже від такої аналогії, батога замало, треба пряник". Думка
Мінекономіки та Нацбанк: Алярм, в нас проблема з людьми, з демографією, працювати нема кому, треба вертати мігрантів додому!
МВС: Ані слова більше! Розробляємо закон про покарання тим, хто поїхав!
/режим іронія вимикається/
Насправді логіка, мені здається, на 100% зрозуміла. Повернути тих, хто у різний спосіб поїхав, загрозою покарання. Не повернешся до того, як ухвалять закон — станеш порушником (бо зараз там прямого порушення немає, наскільки з коментарів юристів зрозумів). Гарний стимул (в теорії), класичне просте рішення.
Воно так не працює. Загроза покарання без стимулів працює на мікрорівні, на рівні людини чи невеликої групи людей, а на макрорівні не працює. Простими словами, хоча й оскома вже від такої аналогії, батога замало, треба пряник.
Можна й в заумних економічних термінах: така зміна не є Парето-оптимальною, радше навпаки, бо, навпаки, зменшує добробут принаймні однієї людини (точніше, групи людей), не завдавши користі нікому іншому. А, отже, не відповідає критерію зростання суспільного добробуту. Намудрував.
Тут багато в стрічці хейтять міністра ВС, який цю ідею озвучив. Навіть до..йобом називають.
Імхо, це занадто, бо якраз тут можна зрозуміти і наміри, і логіку і людину. Якщо робота — в силу специфіки професії, того ж поліцейського (яким міністр, здається, був до призначення) — ведеться здебільшого на мікрорівні, на рівні окремих людей, законів, злочинів, з якими боряться. То й виникає профдеформація, яка у цього разі полягає, імхо, в тому, що гарні для мікрорівня рішення – "стимулювання загрозою покарання" — переносяться, чи як то кажуть, "масштабуються" і на макрорівень, на рівень суспільства, економіки в цілому. І воно там перестає працювати.
Взагалі хочеться, щоб з’явилася десь в уряді позиція чи посада Chief Risk Officer, чи то, не знаю, міністра з фінстабільності. Людини, яка вислуховує ідеї, спокійно. Потім каже "ні", й іде. І всі інші міністри та заступники голови ОП та депутати — от блін, фігово, але ні так ні. І полишають ту ідею.
Важливо