Росія – вже на околицях Заходу. Чому благополучні європейці мають відчути страх

Росіяни розгойдують західних політиків щодо переговорів про заморожування війни в Україні. Традиційно шантажем, серед іншого.

Ми розуміємо, що домігшись свого, РФ не зупиниться. Це розуміє частина наших партнерів. Насамперед у країнах Східної Європи.

А як щодо виборця "старої Європи", який голосував за "друзів Росії" ще кілька років тому. Погодьтеся, цілком можливе сприйняття і в наступному форматі.

• Проблеми з Україною на тлі ядерного шантажу? Для них логічним виглядає "договоритися якось".
• Проблеми після з Молдовою? А де та Молдова?
• Чи можливі проблеми з країнами Балтії? Неприємно, але країни невеликі.

Перебити такі настрої — справа не одного місяця (якщо не року).

Тому, говорячи про російську загрозу, варто вибирати і зрозуміліші (і близькі) приклади для середньостатистичного іспанця, італійця, француза чи грека.

Чому, коли ми говоримо, що РФ не зупиниться, ми маємо на увазі лише Східну Європу. Росіян немає в Лівії, Судані.

А якщо розв'язати Москві руки, то "Не зупиниться" буде в Алжирі (вони вже воюють у Малі), Тунісі, Марокко, Нігерії (там, до речі, вже є російські ПВК). А це, на хвилинку, ресурсні партнери тієї самої "старої Європи", частина виборців якої "не бачить" російської загрози собі особисто.

І, на цьому тлі, цілком логічне питання: а чи не варто до нашої риторики додати пару африканських кейсів. Де, серед іншого, є приклади зіткнення російських і європейських інтересів. І є приклади збройного протистояння.

Такий додатковий приклад, серед інших (які наводимо), додасть аргументів та відповідей на запитання — чому кремлівські апетити треба урізати. Поки вони не виросли ще більше.

Джерело

Важливо

Путін бере під контроль Телеграм. Чому для Кремля воєнкори виявилися важливішими за телевізор