Ціна ППО для Одеси. Чому великий бізнес не платить військовий збір та як його змусити

Чи буде вискомаржинальний бізнес платити військовий збір?

Нагадаю: населення платить військовий збір з будь-яких своїх доходів.

Десь 2 млрд дол в еквіваленті на рік.

Через одеські порти в рамках зернової ініціативи було вивезено за рік зерна майже на 10 млрд дол.

Податків в державний бюджет з цих коштів фактично ніхто не перерахував.

Більше того, держава ще відшкодувала ПДВ зернотрейдерам на 40 млрд грн.

Для виплати якого, внутрішньому бізнесу податківці на аналогічні суми заблокували податкові накладні та вимили обігові кошти.

Але ніхто так і не додумався запровадити для зернотрейдерів військовий збір у розмірі 10%, що дозволило б отримати в державний бюджет 1 млрд дол.

Додаємо ще 40 млрд грн ПДВ, який можна було не відшкодовувати при експорті аграрної сировини, і отримуємо 2 млрд дол.

Зауважу: йдеться не про оподаткування фермерів, які продавали своє зерно трейдерам за безцінь. А саме про оподаткування посередників, у яких при експорті був підйом 1:3.

Тобто, це трохи зібрати податків для воюючої країни з високомаржинального бізнесу. Який не треба стимулювати відшкодуванням ПДВ і відсутністю військового збору з доходів. Військовий збір тут мав виконувати роль експортного мита.

Все, що має зробити держава для такого бізнесу — це дати коридор для експорту та безпеку. Що і було зроблено протягом майже року.

За 2 млрд дол. можна було купити системи ППО, які б закрили операційну зону одеських портів.

Саме купити за гроші зацікавленого бізнесу, а не просити безкоштовно у наших партнерів.

І бізнес був би зацікавлений у сплаті таких податків.

Натомість, бізнес, як виявилося, був зацікавлений лише у вивозі законтрактованого та оплаченого ще до війни зерна.

Після продажу якого успішно відчалив зі своїми 10 млрд дол, залишаючи розбиті порти.…

Джерело

Важливо

Дискредитувати українську ППО. Чому росіяни завдали удару по собору в Одесi