Порт Новоросійська РФ вже втратила. Як наближається кінець російського судноплавства в Чорному морі

Пам’ятаю, з яким пафосом російські пропагандисти трохи більше року тому розповідали, як помре українська економіка за умови закритих портів. Більше року ми долали труднощі в логістиці, пришвидшували ринкові механізми перенесення виробництв і зміни галузевої структури національної економіки. Хоча залишається купа проблем, але національна економіка вижила і тепер от настала черга росіян тримати удар у Чорному морі.

Ринки сколихнули відразу дві події: підбиття російського військового корабля "Оленегорский горняк" в порту Новоросійська та "аварія" на танкері SIG, який перевозив паливо для окупаційних військ в Криму. Обидві події помітили не тільки на ринку зернових та нафти, але і страховики на ринку послуг з морських перевезень. Порт Новоросійська, який вважався безпечним, більше таким не є. Будь-який корабель в російських водах наражається на небезпеку, що автоматично підвищило ймовірність аварій, руйнувань та інших подій, які входять до класичного переліку страхових ризиків при морських перевезеннях. Такий стан справ автоматично призводить до здороження страхового захисту при перевезенні нафти, зерна та іншої сировини. Звісно, вартість страховки лягає на відправників та отримувачів вантажів.

На початку війни в Україні страховики встановлювали тарифи у розмірі до 5% від страхової суми, що по міркам нашого регіону є просто космічним розміром. Проте після того, як страховий випадок був реалізований на практиці, при чому і не один раз, тарифи перевізників для росіян підросли. Попит на фрахт зріс у серпні приблизно на 40%, а ціни — на 10-15 тис. доларів за день фрахту у порівнянні з портами Болгарії чи Румунії. Тому дедалі кількість бажаючих перевозити вантажі для росіян буде падати. Власних же ресурсів для забезпечення страхування морських перевезень в Росії немає. Російські страхові компанії не мають достатньо капіталу для прийняття великих ризиків, а послуги Lloyds та інших компаній Західного клубу для них недоступні. Те, що встигли зробити росіяни для пом’якшення ситуації, — більшість таких великих ризиків перевести на Російську національну перестраховочну компанію (РНПК), яка належить їх центральному банку. Тобто при реалізації страхових випадків з російськими судами, де страхування забезпечувала якась маленька компанія, а перестрахування все одно йшло на РНПК, всі збитки будуть задовольняти за рахунок Центробанку та бюджету.

Імітація перестрахованої діяльності з боку РНПК вже не може не насторожувати. Федеральний бюджет РФ зараз і так з позаплановим дефіцитом, і він не гумовий, а за умови масових страхових випадків у країнах Чорноморського регіону з’являються питання щодо того, хто буде компенсувати збитки. Особливо під ризики "страхування поганої якості" потрапляють старі танкери, які складають основу тіньового флоту РФ, і які і так знаходяться в зоні аварійних ризиків, навіть без участі українських морських дронів.

Дві-три екологічних катастрофи біля узбережжя Болгарії, Туреччини чи Румунії навіть без участі ЗСУ наполовину скоротять трафік з російських портів, а перевізників з російськими полісами перестануть пускати до більшості портів. Відповідальність перевізника при транспортуванні нафти може коштувати більше за вартість старенького танкера. Тому стратегія "накупити старих танкерів, повісити всі ризики на бюджетну РНПК і таким чином обходити санкції" може працювати тільки тимчасово.

Вирішити ж проблему покриття великих ризиків без доступу до західних компаній Lloyds, GenRe, Munich Re, Hannover Re, ACE Limited та інших росіяни не зможуть. Років 5 тому Центробанк РФ власноруч вбив ринок перестрахування в Росії під виглядом боротьби зі схематозом. А тепер, якщо тоне танкер, або сходять з рейок потяги, або падають літаки — за все відповідає РНПК (читай — федеральний бюджет).