Китайська бульбашка скоро вибухне. Чому криза в економіці КНР загрожує жахливими наслідками всьому світу
Неймовірні обсяги будівництва житла привели Китай до ситуації, коли утворена на ринку нерухомості бульбашка ось-ось лопне, констатує блогер Петро Чернишов. А наслідки це може мати серйозні для всього світу.
Китай — усе погано?
Китай — просте пояснення ситуації в економіці!
(за матеріалами Noa Smith, Financial Times and Kennet Rogoff)
Найголовніше — ми знаємо, що капіталізм — це цикли зростання і падіння — і коли такі цикли відбуваються в Європі, США чи Японії — нам усе зрозуміло. Але ми чомусь самі себе обдурили і переконали, що китайська економіка (де дуже жорсткий капіталізм) — це виняток — і там таких циклів бути не може.
Вся китайська економіка була побудована на експорті — який на початку 2000-х років займав приблизно 40% у ВВП країни. Це дозволяло їм збільшувати свій ВВП приблизно 10% на рік. Але експортна перевага стала набагато меншою у 2010-х роках.
Тому що зарплати в Китаї стали не такими конкурентними, всі технології, які можна було скопіювати і вкрасти — були скопійовані і вкрадені, поруч в Азії з'явилися країни, які теж почали потужно експортувати. І експорт почав падати (не в абсолюті, звісно!), і впав до 18% у ВВП зараз.
Коротше — треба було чимось замінювати експорт, щоб ВВП зростав! Або треба було погоджуватися на рецесію. У країнах Заходу — у разі рецесії правлячу партію викидають з офісу на виборах. У Китаї її могли викинути з вікон — тому Компартія після 2008 року вирішила, що рецесії не бувати. І дала наказ банкам потужно кредитувати будівництво житла. І цей сегмент зріс із 17% від ВВП до 29% зараз. Тобто, по суті, замінив втрати в експорті. (Для порівняння — Іспанія, яка на початку 2000-х будувала квартири для всього середнього класу Європи для пенсії — мала цей відсоток максимум 27% — потім її економіка впала, житло розпродавали ще років вісім. І рятували її грошима всього Євросоюзу. Але масштаби Іспанії та Китаю непорівнянні)
Отже, ось таблиця, до чого доросли ціни на квадратний метр у головних п'яти містах Китаю порівняно з найдорожчими містами світу (Лондон, Тель-Авів, Нью-Йорк, Сан-Франциско, Барселона). Ціна за квартиру береться в РІЧНИХ ДОХОДАХ людини, яка живе і працює в цьому місті. (Я як побачив, що в Пекіні ця цифра 47, а в Шанхаї — 43 — порівняно з Лондоном 22 і Нью-Йорком 12, — то спочатку очам не повірив!).
Як усім зараз уже зрозуміло — ця бульбашка має вибухнути з жахливими наслідками.
Друга причина, чому Китай пішов шляхом вибухового зростання будівництва житла. У Китаї немає податку на нерухомість — те, що в усьому світі джерело доходів місцевих бюджетів. І витрачається на локальні сервіси — дороги, школи, міський транспорт, прибирання сміття, поліція тощо. Замість цього ВСІ ГРОШІ міста в Китаї отримують від продажу землі для будівництва. Тому всі міста ДУЖЕ хотіли, щоб у них будувалися нескінченні квадратні метри житла — навіть якщо в них потім ніхто не живе.
У результаті — квартира стала головною інвестицією населення Китаю — займає 85% інвестпортфеля населення. Ціни вже падають — але наскільки, поки незрозуміло. Тому що Компартія заборонила про це писати (хороший, до речі, метод!)
Поки банкрутують великі та дрібні девелопери. Скоро буде черга банків, які їм дали багато кредитів. Що далі — не знає ніхто.
PS. До речі, така ситуація ставить питання з приводу війни з Тайванем (тут заговорив мій внутрішній диванний геополітик!). Є дві опції:
- Якщо все дуже погано в економіці — то маленька переможна війна — якраз те що треба (Тільки навряд вона буде маленька і переможна — дивлячись на приклад Росії з Україною!)
- Якщо все дуже погано в економіці — треба терміново її рятувати — а для цього важлива фінансова та експортна кооперація з усім світом — і не можна ризикувати і потрапляти на санкції.