Ядерний шантаж Путіна працює. Чому страх перед російськими погрозами послаблює Захід

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Кремль неодноразово використовував ядерні погрози, щоб утримати західні країни від постачання озброєнь Україні. Ця тактика довела свою високу ефективність проти не схильних до ризику західних лідерів, які навмисно сповільнювали потік зброї в Україну, побоюючись спровокувати ядерну відповідь.

Така обережність може мати серйозні наслідки для майбутнього міжнародної безпеки. Якщо Захід не протистоятиме ядерному залякуванню з боку Володимира Путіна, існує цілком реальний шанс, що він продовжуватиме дотримуватися такої тактики. І як наслідок, неминуче інші намагатимуться наслідувати його. Це може занурити весь світ у нову еру міжнародної нестабільності, коли країни намагатимуться забезпечити власне ядерне стримування.

Здебільшого, російське брязкання "ядерними шаблями" було навмисно двозначним за своєю природою і ретельно відрежисованим для досягнення максимального ефекту. У перші дні війни Путін публічно оголосив, що переводить ядерні сили своєї країни в стан особливої готовності, попередивши водночас, що будь-хто, хто спробує завадити російському вторгненню в Україну, "зіткнеться з наслідками такого масштабу, якого ви ніколи не бачили у своїй історії".

Через сім місяців, у вересні 2022 року, Путін знову заявив, що готовий застосувати ядерну зброю для захисту російського народу і захисту кордонів країни. "Ми, безумовно, використовуємо всі доступні нам засоби, і я не блефую", — попередив він. Ця погроза була особливо грізною, оскільки прозвучала в той час, коли Росія готувалася до анексії чотирьох частково окупованих українських областей, а отже, будь-яка спроба звільнити ці регіони була б атакою на саму Росію.

Інші високопосадовці російського істеблішменту були ще більш відвертими. Колишній президент і прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв, який зараз обіймає посаду заступника голови Ради безпеки Росії, особливо відомий своїми ядерними погрозами. У липні 2023 року в соціальній мережі він попередив, що якщо внаслідок літнього наступу України вдасться звільнити українські регіони, на які претендує РФ, "ми будемо змушені застосувати ядерну зброю в силу положень указу президента Росії". Вороги Росії "повинні молитися на наших бійців, щоб вони не допустили, щоб світ охопило ядерне полум'я", — додав він.

"Хоча такі загрози порушують норми відповідальної поведінки держав, вони узгоджуються з тим, що ми розуміємо наявну ядерну доктрину. Невизначеність відіграє вирішальну роль у стримуванні", — пояснює Маріон Мессмер, старший науковий співробітник Програми міжнародної безпеки в Chatham House. Держави побоюються, що противник може завдати удару трохи нижче від "червоної лінії", якщо вони занадто чітко розуміють, що це за "червона лінія".

Ядерні загрози Росії, схоже, спрямовані на збереження високого рівня невизначеності, зосереджуючи увагу Заходу на потенційних ризиках прорахунків. Росія погрожувала або натякала на застосування ядерної зброї з широкого кола питань, але навмисно залишала невизначеними потенційні пускові механізми, щоб створити ілюзію того, що Путін має низький поріг для активізації ядерної зброї. Однак, незважаючи на те, що кожна озвучена "червона лінія" Кремля була перетнута, нiчого не змінилося. Зокрема, наприкінці 2022 року Україна звільнила низку окупованих міст, які сам Путін раніше оголосив російськими "назавжди", але це не призвело до ядерної відповіді.

Хоча російські ядерні загрози страждають очевидними проблемами з довірою до них, крайнє небажання багатьох на Заході випробовувати рішучість Москви означає, що ця тактика, тим не менш, виявилася дуже ефективною в обмеженні або затримці надання військової допомоги Україні. Хоча кількість і якість озброєнь, що поставляються в Україну, неухильно зростала протягом останніх півтора року, кожен етап цього процесу був позначений коливаннями і зволіканнями.

США все ще не погодилися надати Україні ракетні комплекси великої дальності ATACM, і багато коментаторів пояснюють це небажання побоюваннями ескалації конфлікту. "Наша адміністрація не хоче бачити вирішального успіху України, тому ми стримуємося, і ми не хочемо, щоб пан Путін розширював або поглиблював війну", — прокоментував нещодавно генерал ВПС США у відставці Філіп Брідлав.

Боязкість Заходу перед обличчям російського ядерного брязкання зброєю вкрай недалекоглядна і може мати катастрофічні наслідки в Україні та за її межами. Хоча ризики протистояння російській ядерній загрозі очевидні, небезпека бездіяльності може бути набагато більшою. З моменту початку повномасштабного вторгнення півтора року тому Росія змогла використати свій статус ядерної держави для окупації цілих регіонів сусідньої країни, одночасно утримуючи міжнародну спільноту від приходу на допомогу Україні.

Що більше часу минає без рішучої реакції партнерів України, то більша ймовірність того, що агресивне використання Росією ядерного залякування стане нормальним елементом міжнародних відносин. Країни по всьому світу змінюватимуть свої ядерні позиції для досягнення експансіоністських цілей або для захисту від своїх сусідів. Якщо Путін дозволить нормалізувати ядерний шантаж як інструмент зовнішньої політики, багаторічні ініціативи з нерозповсюдження ядерної зброї зазнають краху, а світ увійде в нову небезпечну еру ядерної нестабільності.

Джерело

Важливо

Залишиться тільки один. Путін, Пригожин і Лукашенко затіяли гру зі смертельними наслідками