Пережити холоди: що треба зробити жителям міст України, щоб не страждати взимку

А ти підготувався до зими?!

Це раніше до зими готувалися лише селяни — оте все: картоплю викопати, воду злити, де треба, опалення перевірити, в кого є, дрова\вугілля\брикети завезти… Купа була осінніх турбот у селянина. Містянину — лафа: за все потурбуються комунальні служби. Але то було до війни, тепер інакше.

Селянин робить те, що й споконвіку. А у містянина халепа: готуємося до обстрілів, відключень світла й усього із ним пов’язаного. А ще, можливо, й до відсутності води, і — борони боже — каналізації! Ясна річ, вже маємо досвід, вже вся країна завалена отими мікрогенераторами, накопичувачами електроенергії… Але ж й ворог зробив висновки: накопичує ракети, вивчає, куди б оце влучніше вгатити. Більшість так-сяк перезимувавши й сподіваючись, що війна закінчиться за 2-3 тижні, максимум до наступної зими, не сильно й готувалися до повторної зимової облоги. Ця війна надовго, отже готуватися треба.

Сьогодні селяни опинилися у привілейованому становищі, ясна річ, якщо вони не у прифронтовій смузі. Гатити з чого заманеться по сільським хатам й полям — справа економічно невигідна. Якщо поруч із вами немає військового містечка чи якогось військового залізяччя, то й хвилюватися особливо не варто. Ймовірність того, що в хату прилетять уламки збитого шахеда чи ракети, близькі до нуля. Але кого й така вірогідність лякає — можна облаштувати спальне місце у льоху.

У містян справ повно. Можна почати з ліхтарика, але він, правду кажучи, не дуже потрібний: той, що вбудований у мобілку, дає достатньо світла й дуже економний. Замість ліхтарика краще купити додатковий повербанк.

Пів країни готує на електриці. Як, у вас досі немає компактного газового пальника?! Купіть негайно, аби не платити взимку втридорога за всілякий непотріб. Зараз у спеціалізованих туристичних магазинах повно якісних пальників. Бажано купувати той, що має невеличкий гнучкий шланг до балону, а не той, що накручується на балон зверху: це дуже нестабільна конструкція, великий казан на нього не встановиш, а якщо й встановиш, то обов'язково перекинеш. Балонів зараз повно. Бачив у "Епіцентрі" балони за пів ціни, чого й в мирний час не знайдеш. Не варто дивитися на склад газової суміші. Все одно вам доведеться готувати в теплому приміщенні, тому переплачувати за зимову суміш немає сенсу.

Не бійтеся користуватися пальником в приміщенні: якщо він якісний, а користувач освічений — жодної халепи не трапиться. Головне — аби був потужний вогонь, а навколо самої горілки бажано організувати "екран", який захистить від протягів, що можуть загасити вогонь й спровокувати витік газу в приміщення. Тому я б не радив ставити горілку під вентиляцією й вмикати примусовий витяг повітря. Екран від задування можна зробити самотужки зі шматка товстої фольги чи купити такий розкладний екранчик у туристичному магазині. Можна, звісно, купити новітню розробку пальника на кшталт MSR Windburner — цьому екрани не потрібні, його й ураганний вітер не загасить, я свій перевіряв у дуже екстремальних умовах. Але це недешева покупка, й використовувати його можна лише з казанком, що йде у комплекті. Такі пальники ще й економічніші за класичні. До речі, щодо витрат газу. Класичний розрахунок на одну особу протягом дня в поході — 35 грам. В хаті приготування має бути навіть економічнішим. Балони, ясна річ, купуємо найбільші (400-450 грам) — вийде дешевше. Сьогодні такий балон можна знайти за 5-6 доларів, а сам пальник — доларів за 20-30.

Якщо під час обстрілів немає настрою готувати гастрономічні шедеври, можна запастися набором субліматів. У туристичних магазинах є великий вибір. За 10 доларів купите блюдо, співставне з ресторанним не лише за ціною, а й за смаком. Вибір страв величезний. Вітчизняні виробники пропонують їдло дешевше й цілком їстівне. Але з початком війни щось воно подорожчало — чи то через здорожчання компонентів, чи-то через зрослий попит, чи то через жадібність виробників… Я особисто надаю перевагу їжі від "Їжачок". Дешево й смачно. Замовляти слід через сайт. Ми з товаришем три тижні харчувалися "Їжачком" в Африці, й всі залишилися живі й задоволені. Щоправда, в нас до сублімату додавалася пляшка червоного вина. Раджу!

Також існує можливість заощадити й виготовити сублімовану їжу самотужки. М'ясо пропускаємо через м’ясорубку й висушуємо, дрібно нарізаємо овочі, навіть картоплю, й так само сушимо. Все фасуємо по пластикових кульках, все м'ясне ховаємо в холодильник. Сіль за смаком, подробиці — в інтернеті.

Якщо ви принципово не хочете купувати пальник й користуватися газовим балоном, купіть термос, а краще декілька. Є для чаю-кави, є з широким горлом — для будь-яких страв. В останніх дуже зручно запарювати крупи, заливши кип'ятком з термосу.

Але їжа — то другорядне. Найголовніше, на мою думку, в місті — то забезпечити себе водою й… каналізацією. Минулої зими не втомлювався дивуватися дурості, помноженій на паніку, коли народ рив у дворах ями для сортирів, закликав закупати сміттєві пакети для "збирання" відходів своєї життєдіяльності… На мою думку (фахівці з гігієни, на жаль, своїми думками у медіапросторі не діляться, бо ж треба лише "перетерпіти два-три тижні"), мегаполіс з колапсованою каналізаційною системою непридатний для життя. Це — глобальна антисанітарія, інфекційні хвороби через неможливість здійснення елементарних гігієнічних процедур. Тому на такий крайній випадок слід готуватися до зимування за містом або за кордоном. Немає грошей на оренду заміського маєтку — домовтеся про можливу оренду лазні. Це дуже економний й комфортний варіант: приміщення невелике, піч є — не замерзнете. А щодо комфорту — та скільки тої зими!

Дякувати богу, в Києві каналізація працювала минулої зими без обмежень. А от перебої з водою були й можуть бути знов. Не виключені проблеми з доставкою питної води, особливо якщо ви мешкаєте на 20-му поверсі, а ліфт не працює, бо немає електрики. Я раджу мати в господарстві похідний фільтр для очищення води. Вони дуже компактні, відносно недорогі, картриджу вистачить на фільтрацію декількох тонн води. Зараз в туристичних магазинах є великий вибір (поки не сталося перебоїв з водою). Отже — не зволікайте.

У випадку масової міграції містян можуть виникнути проблеми з бензином (ми це вже проходили), тому для мобільності бажано мати в родині по одному велосипеду на кожного, краще обладнаних багажниками. За день ви зможете проїхати до ста кілометрів, а з переляку й більше. Принаймні здоров'я виїхати до найближчого села вистачить.

Втім, якщо велосипед не ваш вибір, я більше б розраховував на власні ноги, ніж на власне авто, яке має звичку застрягати в заторах й не вміє їздити без пального. 40-50 км за добу з речами вагою 20 кг — цілком досяжна відстань для пішохода. Ясна річ, для такого марш-кидку слід бути підготовленим. Головне — взуття. Воно має бути зручне, з грубою підошвою, не натирати, проте пластирі слід мати обов’язково.

Що берем? Слід розуміти, що ота "тривожна валіза" — то зовсім не валіза. Кожен бачив фото біженців із валізами на коліщатках, які вони тягнули по узбіччях доріг. А тягнули вони їх тому, що оті вгодовані дядьки з Цивільної оборони й решта наших керманичів не спромоглися проінформувати-проконсультувати населення — що воно таке й що там має бути. До речі, а де ці дядьки: досі керують, їх ще не розстріляли й навіть у сміттєвому баку не прокотили? Я, звісно, гуманіст й ліберал, але не проти того, аби кілька таких генералів примусили пройтися з такою "тривожною валізою" бодай з Ірпеня до Києва. Звісно, слід залишити їм вибір: не хочеш тягнути валізу — тоді розстріляємо.

Отже, ця валіза в дійсності — то наплічник. Бажано зручний, з широкими лямками, з анатомічною спинкою, з розвантажувальним поясом. А ще бажано мати палиці для ходіння. Об'єм — 40-60 літрів. В середину кидаємо пальник, газовий балон, трохи їжі, найкраще — сухофрукти, енергетичні батончики, чай-кава обов'язково. Зупинились, закип'ятили воду, приготували напій, з'їли батончик чи бутерброд — на цьому "живленні" пройдете ще 4-6 годин. Якщо маєте намет — будь-який, хоч за 20 доларів з "Метро" — беріть: зможете заночувати будь-де. Найлегший варіант — тент, ним можна бодай накритися від вітру й легкого дощу. Дуже компактний надувний килимок — обов'язково. Його, як і решту непрофесійного спорядження, краще купувати на "Алі-експрес". Дешевший варіант — килимок, що скручується в рулон (але туристичний, а не для зайнять в спортзалі) — його можна причепити до рюкзака зовні. Спальник: чим компактніший — тим дорожчий. Найкращий — пуховий. При покупці дивимося на показник комфортної температури. Якщо ви не один, краще обирали спальник-ковдру. Нимм можна накритися десь у підземці чи у підвалі й комфортно поспати під завивання сирен.

Одяг берем багатошаровий. Термобілизна дуже рекомендована. Коли йдемо чи біжимо — можна обмежитися термофутболкою й софтшел-вітрозахисною курткою. Зупинилися — одягаємо ще фліску, светр, пуховик.

Кілька пар шкарпеток, змінна білизна, антисептик й можна вологі серветки, хоча це вже розкіш. Бажано мати мініатюрний радіоприймач на батарейках, який слухали тато й дідусь. На випадок, якщо "визволітелі" таки вирішать бахнути атомною бомбою, пам'ятаємо, що головне завдання — якомога довше просидіти під землею у приміщенні з мінімальною циркуляцією повітря. За кілька днів рівень радіації зменшиться в рази. Купіть комбінезон й маску для малярних робіт, кілька комплектів рукавичок, медичні бахіли, скотч. Все це — одноразового використання.

І наостанок: чого не слід купувати категорично. Якщо ви не сільський мешканець, в жодному разі не купуйте генератор, й не спонукайте витрачати на нього гроші членів ОСББ вашого будинку. Це найдурніша справа, на яку можна витратити гроші. Але чомусь саме про них найбільше із захватом теревеніла наша преса й неосвічені "експерти" минулого року, роздмухуючи дурну паніку. Головне — не панікувати: все буде добре, все буде Україна!

Джерело

Важливо

Тарифи підвищили — і де ці гроші? Чому в енергетиці, як і раніше, складна ситуація