Кого карати за дружбу з Росією? Чому випадок із учасницею "Міс Україна" став загальноукраїнським кейсом

Знову скандал. І знову на стару ганебну тему.

Одна з учасниць конкурсу краси "Міс Україна", як виявилося, до 2022 року жила та працювала в країні-агресорі та й зараз, схоже, не спішить викривати своїх колишніх партнерів і роботодавців.

А ще днями помер відомий артист, який, на жаль, через свою минулу політичну позицію запам’ятався не стільки як талановитий музикант, скільки як проросійський політик.

Війна за незалежність кидає нам нові виклики — не лише на полі бою. В тому числі виклики моральні. І оцінювати дії наших співвітчизників ми можемо тепер тільки через призму "свій/чужий" — така логіка війни.

Само собою, ті українці, які досі продовжують заробляти гроші в РФ, по суті, нічим не кращі від колаборантів. Але як бути з тими, хто робив це між 2014-м і 2022-м? Коли ворог ще не атакував відкрито, але вже були захоплені Крим, Донецьк, Луганськ, уже загинули від рук окупантів тисячі українських патріотів? Пояснення про те, що, мовляв, воєнні злочини вчиняла російська влада, а якийсь естрадний виконавець співає для простих людей, які тут ніби ні до чого, — відверто слабкий аргумент. Бо одні прості люди за наказом своєї злочинної влади беруть до рук зброю та йдуть нас убивати, а інші прості люди чекають їх удома з награбованими "трофеями".

Проте не все так просто. І переважна більшість тих, хто не гребував дружити і співпрацювати з росіянами після 2014-го, зараз щиро розкаялися, розірвали з агресивними сусідами всі зв’язки, а деякі ще й ЗСУ допомагають. Годі й казати: навіть голова нашої держави, поки був артистом, не соромився їздити в РФ і співпрацювати з тамтешніми продюсерами, але хто його зараз назве проросійським? Біда — найкращий вчитель, чи не так?

Я не засуджую організаторів конкурсів краси, які, сподіваюсь, спрямують прибуток від заходів на допомогу нашим захисникам або постраждалим від війни. Як не засуджую тих, хто ходить на концерти й вистави, — в кінці кінців, якщо не відволікатися іноді від думок про війну, недовго вигоріти чи взагалі збожеволіти. Я просто хочу, щоб нашу культуру представляли гідні люди, для яких Україна — не пустий звук.

Джерело

Важливо

Постріли у Дніпрі – вирок Україні. Чому має навчити суспільство кривава трагедія