"Кинджали" б'ють по дітях. Чому потрібно повернути дистанційне навчання до шкіл України

Вбивати українців — улюблене заняття російських загарбників. На фронті та в тилу, військових і цивільних.

Цієї ночі десять балістичних ракет "Іскандер" випустили російські терористи по Києву, що мирно спав.

Всі десять ракет перехопила і знищила наша ППО.

Та, на жаль, навіть збита ракета є смертельно небезпечною. З шаленою швидкістю падає вона з неба по майже вертикальній траєкторії, і навіть якщо від неї залишаться самісінькі уламки, вони також несуть велику шкоду. Саме уламки ворожих ракет сьогодні зруйнували квартири і приватні будинки, поранили понад 50 людей, серед яких — 6 дітей.

Найстрашніше, що повітряну тривогу оголосили вже після того, як ракети вибухнули над Києвом. Тому у людей не було навіть теоретичного шансу сховатися від злочинного обстрілу.

Так, в Києві найкраща в Україні, а може й в світі, протиповітряна оборона. Але ніхто не застрахований від того, щоб потрапити під смертельний дощ з уламків, і лише тоді почути сирени тривоги. Якщо виживе, звісно… Страшніше всього — за дітей у школах, в дитячих садочках. Бо діти — то найцінніше, що є в нас. Їм відновлювати Україну після нашої Перемоги, їм будувати щасливе, мирне майбутнє. А зараз вони — у небезпеці.

Чи не варто було б знову запровадити дистанційне навчання для студентів і тих шкіл, які розташовані поряд зі стратегічними обʼєктами в Україні — поки небезпека не мине?

Так, страждатиме якість освіти, але життя наступних поколінь — то для нас найдорожче, чи не так?

Особливо зараз, коли росіяни хочуть завдати нам максимальної шкоди.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело.

Важливо

Проблема не в тривогах, а в "Кинджалах". Як слід боротися з частими злетами МиГів