Фінансова прозорість: як вирішити проблему оподаткування віртуальних активів в Україні

Україні край потрібні win-win рішення, а не досягнення цілей держави або її окремих представників будь-якою ціною. За аналогічним сценарієм вже згубили "податкову амністію", "податок на виведений капітал" та "військову реформу початку 2022 року". Думка.

оподаткування віртуальних активів, регулювання криптовалютного ринку, регулювання криптоактивів, транзакції з криптовалютою, інвестування у криптовалюти, крипторинок, застосування віртуальних активів, криптореформа
Фото: Pexels | Настав час чесно та прозоро почати пошук оптимальних варіантів оподаткування віртуальних активів
Related video

Туреччина демонструє величезне бажання вийти з Сірого списку FATF (потрапила туди ще у 2021 році). Але з 40 світових стандартів фінансової прозорості лише питання належного регулювання криптоактивів залишається невирішеним. Анонсований ще у листопаді минулого року законопроєкт щодо регулювання криптовалютного ринку станом на середину травня так і не винесений на розгляд парламенту, але його ключові норми, зокрема щодо умов оподаткування, вже стали відомі:

  • транзакції з криптовалютою підпадатимуть під дію податку на банківські та страхові операції за ставкою 5%;
  • фізичні особи будуть зобов'язані декларувати свої доходи у криптовалюті, але увага, за ставкою 0%.

Підхід дуже обережний, але виправданий.

По-перше, бажання держави контролювати (через декларування) та оподатковувати не стане перепоною для подальшого розвитку та стабільності крипторинку. Нагадаю, понад половини жителів Туреччини сьогодні інвестують у криптовалюти, вважаючи їх надійним засобом збереження заощаджень на фоні інфляційних штормів. Водночас банкрутство найбільшої турецької криптобіржі Thodex через розкрадання $2 млрд дуже похитнула віру у надійність ринку.

Важливо
А розрахунок – криптовалютою. Які важливі зміни очікують на сферу віртуальних активів в Україні

По-друге, громадяни отримують стимул у вигляді ставки 0% для "дружньої" легалізації своїх криптодоходів. Тобто, скоріше за все, кейс буде вдалим і для держави і для платника податків.

Про необхідність шукати шляхи більш зваженого та гармонійного підходу постійно забувають в українському уряді. Зокрема, пункт 4.3.13 Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД затверджено розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р, яку, до речі, треба негайно переглядати як вкрай невдалу та недружню до бізнесу та економіки в цілому й навіть петиція вже існує), формально пропонує суспільству заклик до цивілізованих перемовин: "Протягом 2024 року із залученням міжнародних партнерів з розвитку провести аналіз різних варіантів оподаткування віртуальних активів, можливих в українському контексті". Але місяцем раніше цей же уряд, що тоді писав НСД, вносить законопроєкт № 10225-1 від 17.11.2023, що пропонує ринку та суспільству жорстку регуляторно-фіскальну криптореформу, а саме:

  • чисельні обтяжливі регуляції, зокрема з фінансового моніторингу;
  • оподаткування під 19,5% (18% ПДФО + 1,5% військового збору);
  • пряма заборона на застосування віртуальних активів як засобу платежу в Україні.

Україні край потрібні win-win рішення, а не досягнення цілей держави або її окремих представників будь-якою ціною. За аналогічним сценарієм вже згубили "податкову амністію", "податок на виведений капітал" та "військову реформу початку 2022 року".

Вихід з ситуації:

  • припинити сварки за те, хто буде наглядати за ринком, для чого Уряду негайно відкликати законопроєкт 10225-1, як й НКЦПФР з його аналогічним за ідеологією проєктом № 10225;
  • дійсно, чесно та прозоро почати пошук оптимальних варіантів оподаткування віртуальних активів. Майданчики КМУ та ВРУ, на жаль, не виглядають надійними у сенсі незаангажованості, тому або Офіс бізнес-омбудсмена, або Офіс Президента (звичайно, є ще декілька варіантів) були б добрими модераторами процесу трансформації крипторинку.

Джерело.