Дорогий і дешевий бензин. Через що АЗС можуть знижувати ціну палива

Яка вартість дешевого бензину?

Розльоту цін на колонках у 10–15% ви не побачите ніде в Європі, де ціни можуть відрізнятись на 1–2 "євро-копійки". Виключення — "холодні" АЗС або станції самообслуговування, де ціна менша через відсутність персоналу, але це до 2 грн/л на наші гроші, а не 7–8 грн.

Чому ж в нас таке? Систематизуємо основні методи "оптимізації" вартості пального. Якщо стисло, то всі ці дива — від відсутності належного технічного та податкового контролю з боку держави.

1. Несплата податків. Я систематично показую податкове навантаження мережами АЗС. Правило одне — у мереж з мінімальними цінами на пальне мінімальне податкове навантаження й навпаки. Різниця у податках між "соціально орієнтованими" та "дорогими" АЗС — в середньому 2 грн/л.

Більшості клієнтів на цей чинник байдуже, бо йдеться про власну кишеню. Хоча фактично у них непомітно забирають ці гроші з іншої кишені.

2. Якість (читай "бодяга"). Стосується переважно бензину, бо набодяжити дизпальне складно (хоча деякі бариги примудряються відмітитись й тут, додаючи дизельну фракцію з мініНПЗ). Лабораторні перевірки "соціального" бензину, які мені доводилось бачити останнім часом, свідчать про додавання 10–15% спиртів — легкої сполуки, яка збільшує не тільки обсяг продукту, але й розхід пального. У своїх розрахунках я оцінив перерозхід у скромні 7,5% (4 грн/л), хоча доводилось чути оцінки на рівні 10–12%.

Вартість ремонту машини я не враховував, бо це дуже індивідуально.

Важливо

Кінець світу або підтримка ЗСУ: до чого призведе зростання цін на бензин, дизпаливо, автогаз

3. Недолив. На жаль, скарг на це явище, яке, чомусь мені здавалось, назавжди залишилось у 90-х та "нульових", останнім часом стає все більше. Точкові заміри говорять про те, що найбільш часто й найбільш об’ємно недоливи практикуються на так званих "бочках". Воно й не дивно, адже це повністю нелегальні об’єкти, які ніхто не контролює. Свою непривабливість треба перекривати привабливою ціною, а тому пускаються вони у всі тяжкі. Сягають недоливи 2–3%, завдяки чому ціна "покращується" на 1–1,5 грн/л.

Бочки та зачухані АЗС по посадках й у промзонах також мають змогу продавати дешевше через відсутність інвестиційної складової, що фактично означає "економію" на безпеці цих апріорі не дуже безпечних об’єктах.

Отже, якщо просумувати всі чинники "оптимізації", а фактично намахування держави та споживача, то "дешеве" пальне вже не виглядає таким й дешевим. Насправді воно коштує стільки ж або навіть дорожче, ніж у відомих національних мережах. Відповідно "дороге" пальне не виглядає таким вже й дорогим. АЗС, які торгують "дешевим" пальним й фактично без класичної націнки, заробляють на недоливах та несплаті податків до 3,5 грн/л на дизелі та до 7,5 грн/л на бензині, який до того ж і бодяжать.

Резюме: не рекомендую вірити в дива. Ці фокуси полягають або в обкраданні держави, або в обкраданні самого споживача. Але здебільшого — всіх одразу.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Дефіцит бензину і ліків. Посилення мобілізації вдарить по перевезеннях, до чого готуватися з 18 травня