Україні — частинку космосу: як відібрати у Маска і Starlink його монополію
Starlink поганий не тим, що належить Маску, а тим, що це — монополія, вважає дипломат Валерій Чалий. Такого бути не повинно — і Україні варто було б подумати над тим, як виправити ситуацію на користь нашої країни.
Чому заяви про можливість відключення Starlink насторожують?
Не лише через важливість систем і те, що їх повністю швидко не компенсуєш іншими засобами.
Бо в основі — монополія. Чому так. Тому що Ілон Маск дійсно випереджає на декілька років інших — і там, де вдається, максимально цинічно їх виштовхує з напряму.
Основа всього — запуск комерційних супутників на навколоземну орбіту, їх функціонування і врешті-решт утилізація, бо потім вони перетворюються в космічне сміття.
Міжнародне космічне право поки що повною мірою не регулює питання справедливого для всіх землян/країн використання космічного простору.
Скажімо, попри різке збільшення кількості супутників (і тих, що діють, і тих, що відпрацювали вже — є фактично космічним сміттям, яке вже чинить шкоду), компаніям Ілона Маска дали дозвіл на запуск 4425 супутників, на 83 орбітах (від 1110 до 1325 км від Землі), що в кілька разів буде перевищувати кількість наявних на сьогодні.
Можливо, треба запровадити, за аналогією з викидами парникових газів, принцип квотування, за яким кожна країна буде мати право на запуски та виведення на орбіту певного числа космічних об’єктів?
Важливо
Держави, що не мають космічних програм або конкурують в освоєнні навколоземного простору – можуть продавати свої квоти тим, хто буде збільшувати в рази у найближчі 10-15 років кількість космічних об’єктів.
Тоді Ілон Маск буде не в геополітику "гратися" ", а, можливо, звертатися до України за купівлею квоти чи пропонувати угоду про часткову участь у проєктах і спільне використання.
Мабуть, варто нашим фахівцям в цій галузі подивитися, чи є варіанти внесення відповідних змін до вже застарілої "Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами", або запропонувати для розгляду проєкт нової міжнародної угоди, яка врегулювала б це питання.
В будь-якому разі, Україна має бути дуже активною в цій галузі. Це — питання національної безпеки!
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо