Ворог перехоплює ідеї. Чому Росія, а не Україна перетворила Як-52 на зброю проти дронів
"Не вперше помічаю, як Україна стає передовиком у застосуванні абсолютно неочікуваних засобів протидії росiйському терору, але з якихось незрозумілих, а точніше — цілком зрозумілих і всім добре відомих причин, що гальмують їхній розвиток, передає естафетну паличку ворогу, який користується цим на всі 100%", — повідомляє військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
Не так давно ми стали свідками того, як росіяни почали використовувати оптоволокно на FPV-дронах, хоча ця ідея раніше з’явилася саме в Україні. Тоді, однак, заявили, що це дорого, обмежує мобільність дронів і взагалі "не на часі".
Україна також була першою у використанні легкого поршневого літака Як-52 для перехоплення розвідувальних дронів. Саме в Одесі почали застосовувати цей літак для обмеження можливостей армії РФ проводити розвідку на безпечних відстанях від узбережжя. Для російського командування одеський Як-52 став справжньою кісткою в горлі — вони почали на нього справжнє полювання і навіть змогли, завдяки бездумному зливу "тупого підвіконня", знищити "пташку" ударом ракети 9М723.
Та на новий літак дуже швидко почали збирати кошти волонтери. Не держава, не місцеві олігархи, не місцева влада, а прості люди, завдяки яким над Одесою продовжують патрулювати повітряні бойові групи.
А тим часом, коли ми закостеніли в статичних умовах, ворог почав розвивати ідею застосування поршневої авіації, якої у росії значно більше, ніж у нас. І навіть попри те, що за радянських часів ідеї щодо Як-52 провалилися, зараз вони стали знову актуальними.
Трохи історії…
Під час війни в Афганістані радянські війська опинилися в ситуації, коли не мали ефективної штурмової авіації (Су-25 ще не було), тож поставили завдання створити легкий маневрений штурмовик для боротьби з противником у районах без ешелонованої ППО.
Одним із рішень стала бойова модифікація Як-52Б.
На нього встановили підвісний контейнер УПК-23-250 і блоки некерованих ракет УБ-32.
Здавалося б — дешево й ефективно для боротьби з "тапочниками". Але виявилося — ні.
Навчально-тренувальний Як-52 мав занадто слабкий для штурмовика двигун М-14П потужністю 360 к.с. У результаті при штурмових маневрах (пікірування) та відстрілі НУРСів літак зависав і втрачав курсову стійкість. І це стосувалося не лише ракет, а й стрільби з УПК-23-250.
До 1983 року проєкт закрили.
Але до чого я веду?
У Росії похвалилися модернізованим Як-52Б2 із корисним навантаженням по 90 кг на кожне крило, що дозволило встановити РЛС кругового огляду, яка забезпечує інформацію в режимах "повітря–повітря", "повітря–земля" і працює як метеолокатор. Але головне — як озброєння використовується напівавтоматичний карабін 12 калібру.
Російський Як-52Б2 також отримав новий бортовий комп’ютер, пілотажно-навігаційний комплекс, систему керування, яка дозволяє виконувати завдання і вдень, і вночі, навіть у складних погодних умовах.
Наразі розглядається питання встановлення стрічкової подачі для карабіна 12 калібру.
Такі засоби не призводять до втрати курсової стійкості чи інших проблем під час стрільби по повітряних цілях.
Одразу зауважу — усе це не працює проти дронів-камікадзе Shahed-136, оскільки на тих відстанях, де ефективна така зброя, ризик для літака та екіпажу максимальний. Проти Shahed-136 ефективніше застосовувати турбогвинтову авіацію і легкі ударні гелікоптери. Не МіГ-29, не F-16 і не Як-52, а саме те, що я назвав. Адже все інше також підвищує ризик втрати машини й пілота. Втратити F-16, щоб збити Shahed — задоволення так собі, чи не так?
ВажливоА от для перехоплення розвідувальних засобів — що дуже важливо для українських міст — ця інновація виглядає вельми цікавою. Але чому вона з’явилася не у нас, навіть у приватному порядку, а у ворога?
Ах так… забув — "не на часі"!
Словом, ваше оте "не на часі" сьогодні гальмує стільки проєктів, які вже незабаром реалізує Росія, що аж голова тріщить! Скільки всього можна було зробити, щоб підвищити ефективність боротьби з ворогом, але ні — гальмівний механізм, який душить ініціативу, працює в режимі нон-стоп, ніби ним прямо керує ФСБ. У воюючій країні ігнорувати слушні ідеї, які підвищують ефективність військ — це злочин!
Але хіба вперше все зникає в нікуди?..
Або на місцевому рівні почнуть підтримувати ініціативність винахідників і розробників, або залежність від рішень столиці призведе нас до стагнації, потім до відставання, а далі — до цілком очевидного провалу.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.