"Універсальна" зброя РФ: чому дрон-перехоплювач "Рiта-2" — зовсім не революція у війні
У Росії з великим розголосом оголосили про створення швидкісного дрона-перехоплювача "Рiта-2", представляючи його мало не як революцію у військовій справі. Військовий експерт Віктор Ягун сильно сумнівається, що це так — хоча й припускає, що ця "Рiта" дійсно може завдати клопоту українським БпЛА.
Чергова російська новинка на фронті викликала хвилю захопливих коментарів. Йдеться про дрон-перехоплювач "Ріта-2", який, за повідомленнями російської сторони, вже почали застосовувати на Херсонському та Запорізькому напрямках. Заявляється швидкість понад 340 км/год, наявність оптико-електронної системи наведення та можливість перехоплювати українські безпілотники.
Однак між рекламними характеристиками та реальною бойовою ефективністю — дуже велика дистанція.
Сама ідея використання дешевих безпілотників для боротьби з іншими дронами є цілком логічною. Вартість сучасної ракети ППО часто в десятки, а інколи й у сотні разів перевищує ціну FPV-дрона. Саме тому провідні армії світу активно шукають дешевші способи протидії масованим атакам безпілотників.
Але фізику ще ніхто не скасовував.
Перехопити інший безпілотник значно складніше, ніж це виглядає в рекламному ролику. Українські FPV-дрони працюють на малих висотах, активно маневрують, використовують складки місцевості, лісосмуги, забудову та постійно змінюють траєкторію польоту. За таких умов висока максимальна швидкість зовсім не гарантує успішного перехоплення. Навпаки, чим більша швидкість, тим складніше виконувати різкі маневри і тим більшим стає радіус розвороту.
Не менш складною є і проблема наведення. Якщо використовується оптико-електронна система, вона повинна стабільно утримувати в полі зору дуже малу ціль на тлі землі, рослинності чи забудови. Саме малорозмірні FPV-дрони залишаються одними з найскладніших об'єктів для автоматичного супроводу.
Важливо
Показово, що навіть американські програми зі створення дронів-перехоплювачів, у які вкладено сотні мільйонів доларів і роки випробувань, досі не мають універсального рішення саме для боротьби з малими маневреними цілями. Це свідчить про складність самого завдання, а не про рівень конкретного виробника.
Цікавим є й інше. Практично одночасно розробник "Ріти-2" активно рекламує ще одну систему протидії безпілотникам — "Блискавку-ППО". Це може свідчити про те, що росіяни поки самі не визначилися, яка концепція виявиться найбільш ефективною, і паралельно випробовують кілька різних підходів.
Не варто недооцінювати противника. Якщо "Ріта-2" підтвердить заявлені характеристики, вона може становити серйозну загрозу для більших розвідувальних безпілотників літакового типу або баражувальних боєприпасів, які рухаються більш прогнозованими маршрутами. Саме в таких умовах її висока швидкість може стати реальною перевагою.
Але робити висновок, що Росія знайшла універсальний засіб боротьби з українськими FPV-дронами, сьогодні явно передчасно.
Зараз ми спостерігаємо не революцію, а черговий етап еволюції війни безпілотників. Кожне нове технічне рішення неминуче породжує відповідні контрзаходи. Саме так і розвивається сучасна технологічна війна.
Тому оцінювати "Ріту-2" потрібно не за гучними презентаціями чи заявленими тактико-технічними характеристиками, а за результатами її реального бойового застосування. Лише практика покаже, чи стане вона справді ефективним інструментом, чи залишиться ще одним зразком російського військового піару.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо