Китай не хоче продовження війни: чому Пекін почав тиснути на Путіна та захищати Лукашенка
Китаю набридла Росія, яка ніяк не хоче вгамуватися, — і він готовий активно втрутитися в переговори про мир в Україні, вважає політичний аналітик Вадим Денисенко. І як не дивно, інструментом, за допомогою якого Пекін розпочав цю складну гру, виступає Лукашенко, який на очах у всіх перестає бути маріонеткою Путіна.
Найближчим часом Китай може увійти в переговорний процес по Україні.
Каталізатором, як би це дивно не звучало, може стати надто серйозний тиск Путіна на Лукашенка.
- Те, з якою швидкістю Лукашенкові вдалося отримати дозвіл від Пекіна на термінову зустріч із Сі, лише підтверджує, що розмова Лукашенка та Путіна відбулася в дуже складній обстановці і, судячи з усього, Лукашенко сказав "Ні" на всі воєнні побажання з боку Володимира Путіна.
- Китай сьогодні де-факто заявляє, що він стає головним протектором режиму Лукашенка і стає головним протектором білоруської державності. Сі уже зробив заяву про те що він повністю підтримує державний суверенітет і незалежність Білорусі, і це має стати червоною лінією для Володимира Путіна. Китай, по суті, заявив, що підтримує Лукашенка в тому, щоб той не надавав свою територію для того, щоб Путін розпочинав бойові дії як на території Європи, так і для повторення вторгнення в Україну з боку Білорусі.
- Судячи з усього, ми вперше стоїмо на порозі того, що Китай готовий увійти в переговорний процес щодо закінчення війни в Україні. Ця ситуація, яка відбувається зараз із Білоруссю, та бажання росіян розширити війну на треті країни вкрай не подобається Китаю. Існує доволі висока вірогідність того, що Китай справді розпочне більш активно входити в наш переговорний процес.
Думаю, що після візиту Лукашенка до Пекіна можуть активізуватися переговори, санкціоновані КНР, по лінії Мінськ-Вашингтон-Литва-Польща-Брюссель щодо калійних добрив. А з іншого боку, можуть активізуватися процеси по лінії Пекін-Вашингтон щодо переговорів стосовно України і щодо того, як закінчувати війну та спільно почати тиснути на Кремль. І в цьому контексті повторю те, що я говорив уже дуже багато місяців підряд: наша проблема полягає в тому, що ми взагалі не маємо контактів у КНР.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо