Тільки мова, тільки хардкор: як Мережа реагує на перехід сфери послуг на українську мову

Українська мова, сфера послуг, мовний закон
Фото: ucap | Українська мова стала обов'язковою в сфері обслуговування

З 16 січня обслуговування українською мовою стає обов'язковим для всіх закладів сфери послуг. Однак не всі розібралися в тонкощах, і в Мережі почалися панічні настрої — а хтось, навпаки, зазначає, що нарешті все стало на свої місця.

16 січня 2021 року відбулося саме те, що так давно обіцяли політики. Сфера обслуговування повністю переведена на українську мову. Спілкування персоналу з відвідувачами відтепер має відбуватися державною мовою, винятком є лише особисте прохання клієнта.

Що думають в сфері обслуговування?

Як розповіли багато власників великих підприємств сфери обслуговування, вони і раніше намагалися обслуговувати клієнтів державною мовою, тому проблем з цим виникнути не повинно. Як і в принципі зі знанням української мови, яка є державною. Так що підприємцям проблема українізації сфери обслуговування здається трохи надуманою і політизованою.

"Я не бачу ніякої проблеми зі знанням, із застосуванням української мови в українській державі. Мені здається, що все, що відбувається навколо цього питання — це виникає в політичному середовищі. А якщо взяти тих, хто працює в Україні, то це сприймається як належне. Це питання політизується. Обслуговування українською мовою зараз сприймається позитивно і приваблює клієнтів. А по штрафам, то якщо не доходить через голову, то має доходити через кишеню ", — вважає генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В'ячеслав Биковець.

  • Остерігатися "шпрехенфюрерів", які нібито будуть влаштовувати масові рейди з пошуку порушників, не варто. Ніяких особливих уповноважених за дотриманням норм не буде, але позапланові заходи контролю може здійснювати Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови (мовного омбудсмена). Скарги туди можна буде відправляти протягом півроку з дня виявлення порушення.

Думки в соцмережах

16 січня український мова стає домінуючою в сфері послуг. У Мережі на нововведення, яке, якщо розібратися, таким не є, відреагували цілком очікувано. Ті, хто спочатку вважав перехід сфери обслуговування на українську мову якоюсь формою дискримінації інших мов (читай — російської), залишився при своїй думці. Так, деякі політики вважають, що законодавчий примус до використання української в сфері обслуговування тільки розбурхує суспільство.

"Ці норми закону повинні бути скасовані. Вони, на жаль, тільки дискредитують українську мову і ставлення людей до української мови. Вони, на жаль, створюють конфлікт всередині країни. На жаль, цей закон, який був прийнятий в рамках передвиборної кампанії одного з кандидатів в президенти, став проблемою для розвитку Української держави ", — вважає депутат Юрій Павленко ("ОПЗЖ").

Його колега по партії Юрій Бойко також вважає, що мовний закон роз'єднує. Втім, він у гнівному пості тут же використав нововведення на користь своєї передвиборчої кампанії.

Юрій Бойко, мовний закон, соцмережі, Facebook
Пост Юрія Бойко в Facebook

А "слуга народу" Олександр Качура, підтримуючи сам закон, хоче його змінити, скасувавши штрафи. Такий законопроект вже готується. "Оскільки зараз і пандемія коронавірусу, і економічна криза — це додаткові навантаження на підприємців. Крім того, Рада Європи, Венеціанська комісія відзначили, що це надмірне втручання держави в господарську діяльність. Це не відповідає нормам міжнародного права. Ми внесли законопроект, що передбачає скасування цих штрафів. Тобто зобов'язання обслуговувати українською залишиться, а ми хочемо скасувати штрафи. Коли може бути розглянутий цей законопроект, повинна вирішити фракція, але, зрозуміло, не раніше, ніж в наступному місяці", — заявив Качура.

Думка, що зараз "не час" — на тлі пандемії, збройного конфлікту на сході України і кризи, виявилася вельми популярною. Втім, це можна пояснити: на тлі більш глобальних проблем здається не таким важливим, якою мовою прозвучить питання "вам потрібен пакет?" або "еспресо або капучіно?".

Володимир Полуєв, Facebook, мовний закон
Пост Володимира Полуєва в Facebook
Сергій Черкаський, Facebook, мовний закон
Пост Сергія Черкаського в Facebook
В'ячеслав Чечіло, Facebook, мовний закон
Пост В'ячеслава Чечіло в Facebook

У соцмережах багато хто вважає, що чинні з сьогоднішнього дня норми не повинні були стати для громадян України чимось шокуючим, а сама дискусія спровокована політичними мотивами. І право говорити зручною мовою залишається за споживачем послуг.

Петро Порошенко, мовний закон, Facebook
пост Петра Порошенка в Facebook
Сергій Фурса, мовний закон, Facebook
Пост Сергія Фурси в Facebook
Вахтанг Кіпіані, мовний закон, Facebook
Пост Вахтанга Кіпіані в Facebook

Хоча, всі, хто обговорюють можливість переходу на будь-яку іншу мову, окрім української, мають на увазі, перш за все саме російську. І навіть не англійську, яка є міжнародною, але якою іноді нелегко порозумітися навіть у дорогих закладах.

Втім, деякі відзначили, що раніше потрапляли в ситуації, коли, розмовляючи саме українською, не могли добитися обслуговування державною мовою і тепер сподіваються, що подібних інцидентів стане менше.

Віктор Пилипенко, мовний закон, Facebook
Пост Віктора Пилипенко в Facebook
Лена Чиченіна, мовний закон, Facebook
Пост Олени Чиченіної в Facebook
мовний закон,

Далі події, швидше за все, будуть розвиватися за прогнозованим сценарієм — перші тижні після нововведення виникатимуть конфлікти. Хтось із сфери обслуговування не захоче використовувати державну мову в розмові з клієнтом. Клієнт залишиться незадоволений і напише скаргу. Її обговорять в соцмережах, на деяких телеканалах, причому з позиції і скривдженого клієнта, і того, хто його "образив". Далі тема згасне, правило буде періодично порушуватися, хтось буде оштрафований, що викличе новий виток обговорень.

Швидше за все, сфера обслуговування поступово стане "українською", як це сталося з дубляжем фільмів і мультфільмів. Раніше це рішення було сприйнято в багнети, проте з часом український дубляж став звичною справою. Те ж станеться і тут. А питання "українізації" завжди залишатиметься не стільки соціальним, скільки політичним. Тому що більшість українців, навіть тих, хто не використовує державну мову в побуті, вільно нею висловлюється і розуміє. Часто навіть не замислюючись над тим, яка саме мову: російську, чи українську в даний момент використовує.

Використання державної мови в сфері обслуговування закріплено в статті 30 Закону "Про функціонування української мови як державної". Підприємства всіх форм власності, ФОП та інші суб'єкти господарювання зобов'язані обслуговувати клієнтів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. На прохання споживача обслуговування може проводитися на іншою мовою, прийнятною для обох сторін.

Варто зазначити, що закон про державну мову Верховна Рада прийняла ще в квітні 2019 року. Але ряд положень, що регулюють, як і де будуть впроваджувати українську мову в різних сферах, вступає в силу поступово, деякі — тільки в 2030 році.

Які підприємства переходять на українську в обов'язковому порядку

  • торговельні заклади (магазини, супермаркети, ТРЦ);
  • інтернет магазини;
  • кафе, ресторани, бари та інші заклади громадського харчування;
  • банківські установи;
  • аптеки;
  • автозаправки;
  • бібліотеки;
  • розважальні заклади;
  • спортзали;
  • салони краси;
  • закладу побутового обслуговування.

Обслуговування українською мовою з 16 січня стає обов'язковим також в медичних, освітніх закладах (гуртках, секціях, навчальних курсах), соціальних установах.

Крім цього інформація про товари і послуги також повинна надаватися державною мовою, а це — назва і характеристики товарів, дані про терміни експлуатації, інструкції та опис послуг. Це також стосується меню в закладах громадського харчування, квитків, цінників, гарантійних талонів.

Однак припустимо використання абревіатур, скорочень, слів англійською мовою, букв латинського, грецького алфавіту. Інформація також може дублюватися на іншій мові. Інтернет-магазини і інтернет-каталоги зобов'язані використовувати в наповненні сайтів державна мова, допускається дублювання іншою мовою.

Чим загрожує порушення "мовного закону"

Законодавством регламентовані санкції за відмову обслуговування державною мовою — від попередження до штрафу.

Згідно зі статтею 57, за фактом виявлення порушення складається протокол, Уповноважений виносить суб'єкту господарювання попередження з 30-денним терміном на його усунення.

При повторному виявленні порушення протягом року суб'єкт зобов'язаний виплатити штраф у розмірі 300-400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 5100 до 6800 грн.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь вже повідомив, що 16 січня будь-яких порушень не зафіксовано, скарг про порушення закону поки немає. А потім опублікував інструкцію, в якій детально розписав, що робити, якщо українською мовою обслуговувати відмовляються.

мовний закон, інструкція, Тарас Кремінь
Інструкція від мовного омбудсмена
мовний закон, інструкція, Тарас Кремінь
Інструкція від мовного омбудсмена
мовний закон, інструкція, Тарас Кремінь
Інструкція від мовного омбудсмена

Втім, в Мережі вже є інструкція і від юриста Олени Лукаш, яка розповідає про дзеркальну ситуацію, коли, навпаки, працівника сфери обслуговування "примушують" говорити українською мовою. І там згадується важливий аспект: що адміністративна відповідальність, передбачена законом, а саме статтями 188-52, 188-52 Кодексу про адміністративні правопорушення, з'явиться лише з 16 липня 2022 року, тому поки притягнення порушників до адміністративної відповідальності неможливо.

Та й то, як пояснює Лукаш, відповідальність за порушення понесе суб'єкт господарювання. Ним є юридична особа, яка здійснює господарську діяльність та зареєстрована в установленому законом порядку, і громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Тобто якщо закон порушив найманий працівник — наприклад, продавець або перукар, — відповідати буде не він, а суб'єкт господарювання, з яким він перебуває у трудових відносинах. Так що сваритися з найманим працівником буде марно, цей аспект відзначили захисники Закону "Про функціонування української мови як державної".