Новини українізація

16 січня набули чинності чергові норми "закону про тотальну українізацію" № 2704-VIII. Результат вражає: більшість російськомовних версій і без того нечисленних українських журналів та газет одночасно припинили своє існування.

Закон про мовні квоти на радіо відсвяткував свій п'ятирічний ювілей. Можна підбити невеликі підсумки. Чому результат виявився зовсім не таким, якого очікували автори та прихильники закону?

"Суспільство настільки розколоте, що навіть адекватні прихильники українізації не бачать проблеми в законодавчій дискримінації російської. Торгівля ненавистю принесла результати — жодного шансу об'єднати суспільство немає і не передбачається". Думка.

Переведення стрілок з підтримки української мови на мовну сегрегацію та обмеження в культурному житті цілої низки національних меншин — фактор, який додатково погіршує шанси країни на відновлення.

Апологети нав'язування мови переконані, що знайшли філософський камінь, еліксир від всіх проблем. Ось перейдуть всі на солов'їну, і відразу заживемо-запануємо... Не запануємо. Злодій або бовдур навіть у вишиванці і з мовою залишиться злодієм або дурнем.

Суспільство, яке нападає на звичайну людину за те, що вона говорить рідною мовою, абсолютно хворе.

У своїй колонці для Фокуса міністр розповів, що "українці поспішають, захищаючи мову від агресивного впливу".

Популяризація української має бути пріоритетом. Вона має звучати усюди. На роботі, навчанні, на вулиці, у закладах. Але українізація має бути лагідною. Починати не з продавців, касирів чи офіціантів, а з чиновників та держслужбовців.

В Україні поки немає безкоштовних курсів і програми з розвитку державної мови, проте війна на Донбасі вже вплинула на громадян.

Міністр заявив, що не варто відштовхувати патріотичне російськомовне населення України, однак, вважає він, з часом українська стане основною мовою в країні.