Зростання тарифів, спад в економіці, епідемія COVID — що впливає на рейтинг партій?

У середині лютого Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) спільно з центром СОЦІС з'ясував електоральні вподобання українців. Унаслідок перше місце посіла партія "Європейська солідарність" (ЄС) — 19%, друге — "Опозиційна платформа — За життя" (ОПЗЖ), 17,8%, третє — президентська політсила "Слуга народу" (СН), 17,6 %.

Новина моментально розлетілася серед прихильників п'ятого президента та лідера ЄС Петра Порошенка, заявили, що підтримка партії росте. Так, у січні нинішнього року, за інформацією того ж КМІС, за ЄС готові були голосувати 15% українців, що визначилися з вибором. Тобто менш ніж за місяць партія Порошенка додала 4% підтримки.

Втім, те ж сталося і зі СН — у січні за неї готові були голосувати 11% виборців. А ось ОПЗЖ втратила 3% — на початку року її підтримував майже 21% виборців.

Щоб опозиційні сили підняли свій рейтинг, потрібні дуже нелогічні дії правлячої еліти

Володимир Паніотто, гендиректор КМІС, вважає, що зміна рейтингу партії влади — наслідок зростання тарифів на послуги ЖКГ, падіння економіки й епідемії коронавірусу. Електорат, який в 2019 році пішов від ОПЗЖ, "Батьківщини" та ЄС до Зеленського та СН, повертається до них назад. За словами Паніотто, незважаючи на те що в січні набрав чинності закон про мову, який позитивно позначився на рейтингу ОПЗЖ, у лютому політсилу підкосили санкції щодо телеканалів, які належать їхньому нардепу Тарасу Козаку. Ці ЗМІ були головною трибуною для партії, і їх закриття звело до мінімуму можливість ОПЗЖ критикувати виконавчу владу. Внаслідок цього частина їхніх прихильників перебуває в розгубленості, тому в лютому на питання КМІС про те, за кого б ви проголосували, якби вибори відбулися найближчим часом, 8,5% респондентам було важко відповісти. Паралельно ці ж санкції додали симпатиків СН із середовища патріотичного виборця — майже 6%.

Що ж стосується січневих протестів проти подорожчання послуг ЖКГ, то на електоральних уподобаннях вони позначилися мало: рейтинг лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко зріс з 11% до 14% (позиція її партії залишилася та ж — приблизно 11%), але через місяць підтримка Тимошенко повернулася до січневих показників.

Робити висновки рано

Володимир Паніотто каже, що однозначні висновки про вплив будь-яких подій на рейтинг українських партій робити передчасно. На результати лютневого дослідження КМІС, за його словами, могли вплинути не тільки резонансні події в країні, але й метод опитування. Через коронавірусну пандемію соціологічні компанії частіше беруть інтерв'ю в українців у телефонному режимі. При цьому приблизно у 4% населення країни немає мобільних телефонів, а відсоток тих, хто користується стаціонарними телефонами, впав до 7%. Все це в основному люди похилого віку (переважно виборці ОПЗЖ і "Батьківщини"), частина з яких телефонні опитування не охоплюють.

Крім того, соціологи з'ясували, що в телефонних інтерв'ю беруть участь на 10% більше людей з вищою освітою, ніж у традиційних опитуваннях, коли вони спілкуються з респондентами віч-на-віч. За словами Паніотто, електорат із вищою освітою найчастіше підтримує Петра Порошенка.

Соціолог також зазначає події, які могли б підвищити рейтинг влади, але з різних причин не спрацьовують. Наприклад, системна боротьба команди президента з проросійськими силами, куди умовно належать вже заблоковані телеканали Козака, пред'явлення підозр у державній зраді блогеру Анатолію Шарію, санкції проти лідера ОПЗЖ Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко. Усі ці кроки, зауважує Володимир Паніотто, в якійсь іншій країні могли б істотно підняти рейтинг Зеленського та СН, але українці хоч і ставляться до сильної влади позитивно, її силу бачать не в санкціях, а в підтримці демократичних цінностей і відсутності репресивних дій, зокрема щодо ЗМІ.

Популярності влади могла б додати масова вакцинація від коронавірусу, але її старт неодноразово зривався. До того ж спершу українців обіцяли почати вакцинувати американською Pfizer, потім — британською AstraZeneca, але зрештою привезли індійську Covishield, яка, як заявляє влада, є аналогом AstraZeneca. Така непослідовність викликає роздратування і недовіру у виборця.

Статистична похибка

Зміна електоральних уподобань українців, викликані останніми в країні резонансними подіями, відбуваються в межах декількох відсотків, які соціологи часто називають статистичною похибкою. Про це Фокусу заявляє Євген Головаха, заступник директора Інституту соціології НАН.

"Щоб опозиційним силам сильно піднятися, потрібні дуже нелогічні дії правлячої еліти. 2-3% до рейтингу принципово картини не міняють", — підкреслює він.

До того ж у старих політиків є своя електоральна стеля, вище якої вони не стрибнуть, хіба що з'явиться серйозний конкурент. Так, Володимир Паніотто згадує, що в останній президентській гонці лідером в соцопитуваннях була Юлія Тимошенко. Рівно до того моменту, коли в гру вступив Володимир Зеленський. Якби не команда шоумена, саме в неї були всі шанси вийти в другий тур із Порошенком і, можливо, перемогти.

Важливо

Менеджер "слуг". Арахамія про те, чому українці не люблять вибори і чим Рада схожа на Вегас

Що ж стосується п'ятого президента, то після програшу Зеленському він зайняв позицію опозиціонера, зібравши навколо себе націонал-патріотичні сили. Але його максимум, впевнений Паніотто, — 25-30%, оскільки у Петра Порошенка високий антирейтинг, що не дає завоювати серця та розуми більшої кількості українців.

У той же час Володимир Зеленський на тлі старої еліти як і раніше залишається феноменом в українській політиці. Так, його рейтинг закономірно падає, але куди повільніше, ніж у попередників.

"Останній наш моніторинг восени 2020 року показав, що порівняно з осінню 2019-го у населення не відбулося різкого падіння соціального самопочуття на тлі коронавірусу, — зауважує Євген Головаха. — Тобто люди, незважаючи на COVID-19, не розчаровані настільки, щоб звинуватити у всіх бідах владу. Рейтинг Володимира Зеленського за два роки знизився всього на 5-7%".

Зазначимо, що під час розрахунків соціологи беруть до уваги результати першого туру президентських виборів, коли Зеленський набрав 30% голосів виборців. Це, за їхніми словами, і є його пряма підтримка. Згідно з даними КМІС, у лютому 2021 року рейтинг президента становить 26%, це найвищий показник серед усіх українських політиків.

Проте Офіс президента (ОП) цими цифрами стурбований. Глава відомства Андрій Єрмак в інтерв'ю каналу "Україна 24" заявив, що падіння електоральної підтримки глави держави — результат пропаганди та брехливої інформації: "Проти нас працюють боти, анонімні телеграм-канали. Сьогодні навіть найдобрішу та нейтральну справу можна піднести інакше. У це вливаються великі гроші". При цьому глава ОП заявив, що заради підвищення рейтингу створювати підконтрольні собі ЗМІ команда президента не буде.