Засидівся чи промахнувся? Чому Арсен Аваков вирішив піти з поста міністра

Він пробув на посаді сім років і чотири місяці — з 27 лютого 2014 року. Проте, в четвер, 15 липня, це сталося — "за" проголосував 291 народний обранець. 229 голосів дали "слуги", 16 — депутати від "євросолідарності", 15 — від "Голосу", ще 18 і 7 — групи "Довіра" і "За майбутнє" відповідно.

"Сім років на посаді міністра в демократичній країні — це занадто довго. Повинна бути ротація", — коментує відставку Євген Крапівін, експерт Центру політико-правових реформ.

Арсен Аваков-реформатор

2014. Арсен Аваков, тоді ще тимчасово виконуючий обов'язки міністра, не йде на переговори з терористами, а вирішує штурмувати будівлю Харківської облдержадміністрації, рятуючи Україну від створення ще однієї квазіреспубліки. Після називає себе "російськомовним українським націоналістом", активно бере участь у створенні "добровольчих батальйонів" і переформатує внутрішні війська в Національну гвардію. Далі починає масштабну реформу МВС з переатестацією кадрів, за допомогою грузинських експертів формує Національну поліцію України.

"Хоча у міністра залишилися повноваження за погодженням керівників поліції областей і заступників голови Нацполіції, його вплив на оперативне управління поліцією став набагато меншим, ніж у попередників", — упевнений Крапівін.

Але незабаром стає очевидним, що зміни не такі швидкі і ефективні, яких чекає суспільство, а Аваков, який прийшов на посаду під гаслом боротьби з системою, фактично очолив її. Експерти кажуть, що переатестація провалилася: 92% старих кадрів залишилося, інші відновилися через суд, а формування нових органів закінчилося зміною табличок. Не змінилися і принципи організації роботи. Поліцію все так же звинувачували в кришуванні нелегального видобутку бурштину або прикритті функціонування грального бізнесу.

Особливо голосно про провал реформи заговорили після декількох злочинів, до яких були причетні поліцейські. Наприклад, 25 травня 2020 року стало відомо про зґвалтування і побиття жінки в поліцейській дільниці в Кагарлику. Злочин скоїли ті, хто уникнув атестації у межах реформи. Від Авакова чекали, що він візьме на себе політичну відповідальність і піде у відставку, але цього не сталося.

Як не сталося за рік до цього, 31 травня 2019-го. Тоді двоє поліцейських у нетверезому стані вистрілили в голову 5-річного хлопчика Кирила Тлявова, коли той грався на дитячому майданчику. Більше того, виникли і проблеми з розслідуванням цих випадків: винні досі не покарані.

"При цьому говорити, що Аваков "вбивав, катував, ґвалтував, переслідував активістів" абсолютно некоректно, адже будь-які реформи в усьому світі не здатні знищити тортури як злочин, як негативне соціальне явище, а у звинуваченнях завжди головний — прокурор", — виправдовує міністра Дмитро Крапівін.

"Аваков — чорт" і низка скандалів

Міністерська діяльність Авакова супроводжувалася скандалами. Його звинувачували не тільки в саботажі реформ в поліції, але й у небажанні розкривати резонансні злочини, як у випадку з нападом на активістку Катерину Гандзюк, яку облили кислотою і яка через кілька місяців від отриманих опіків померла в лікарні. Інша гучна справа — пошук винних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, коли на лаві підсудних опинилися лікар Юлія Кузьменко, медсестра парашутно-десантного батальйону Яна Дугарь і ветеран АТО, військовослужбовець Андрій Антоненко.

Один зі скандалів пов'язаний з сином Арсена Авакова Олександром. У 2015 році МВС уклало договори з приватними підприємствами про закупівлю 6 тис. рюкзаків вартістю 16,59 млн грн. Згодом з'ясувалося, що рюкзаки придбали за завищеними цінами через підприємства, підконтрольні сім'ї Арсена Авакова. У 2015-му Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження у цій справі, а у 2016-м передала справу Національному антикорупційному бюро України (НАБУ).

Незабаром з'явилося відео, на якому нібито син Авакова домовляється з ексзаступником міністра внутрішніх справ Сергієм Чеботарем про постачання рюкзаків для підрозділів міністерства. В результаті трьох фігурантів справи затримали, зокрема Олександра Авакова. Згодом суд відпустив його під особисті зобов'язання.

Міністр в коментарях заперечував, що він і члени його сім'ї мають до справи відношення, а у 2018 році САП закрила провадження, пояснивши, що залучити Авакова і Чеботаря до кримінальної відповідальності неможливо через відсутність доказів щодо неналежної якості рюкзаків, які закуповувалися для МВС.

Кожна з цих справ викликала хвилі протестів з вимогою відставки Авакова. Саме тоді з'явилася фраза "Аваков — чорт", але політика вона не особливо зачепила.

"Може, Аваков — ангел, тому що терпить це? Зокрема таке ставлення", — сказав він в одному з телеефірів, натякаючи, що специфіка роботи вимагає від нього жорсткості.

Аваков-політик

За часів президента Петра Порошенка Авакова називали противагою главі держави. На посаду міністра його лобіював Арсеній Яценюк за квотою "Народного фронту". Аргумент був такий: щоб не дозволити президентові отримати контроль над усім силовим блоком, враховуючи, що він призначає генпрокурора і главу СБУ. Але незабаром у Арсена Авакова з'явилися не тільки надійні політичні союзники, але й реальний вплив на важливі процеси в країні. Перш за все завдяки зміцненню своїх позицій в правоохоронних органах. Експерти зазначають, що Аваков створював воєнізовані підрозділи, такі як батальйон "Азов", і всі розуміли, що одного разу він попросить у них підтримки — відмовити міністру буде складно.

Після відходу з поста прем'єра Арсенія Яценюка і приходу на цю посаду Володимира Гройсмана, людини Петра Порошенка, Аваков зберіг посаду, а його протистояння з п'ятим президентом посилилося. Шанс довести свою значимість міністру підвернувся у 2019-му: кандидату в президенти Володимиру Зеленському він пообіцяв чесні вибори. У відповідь майбутній президент погодився залишити міністра у своїй обоймі, якщо виграє вибори. Справедливості заради, зазначимо, що у Зеленського особливо і вибору не було — людина, здатна очолити МВС, в його команді була відсутня. Після приходу до влади Зеленський неодноразово публічно дякував Авакову за роботу під час виборів.

Про хороших стартових позиціях Авакова при Зеленському говорить і той факт, що шостому президенту не вдалося перепідпорядкувати собі Національну гвардію, коли в серпні 2019-го в Раду був поданий відповідний законопроект, але профільний комітет під керівництвом Дениса Монастирського відправив його на доопрацювання. Над документом працюють досі.

"В очах Зеленського Аваков найдосвідченіший міністр — організований, ефективний. Президент до нього прислухається", — ще недавно запевняв політолог Володимир Фесенко, близький до Офісу президента. Саме Аваков погасив старт протестів у момент прийняття закону про ринок сільськогосподарської землі, взяв під контроль ситуацію в Нових Санжарах, коли люди відмовлялися пускати автобуси з громадянами, які прибули з китайської провінції Ухань, де починалася епідемія коронавірусу.

"Очевидно, перебуваючи при владі, Аваков користувався своєю посадою для досягнення особистих політичних цілей — згадаємо заяву від імені МВС про "політичне переслідування" його сина з боку НАБУ. Він також намагався виконувати невластиві йому функції, коли на міжнародному рівні ініціював дискусії про план деокупації та реінтеграції Донбасу", — згадує Євген Крапівін.

Саме Аваков-політик останнім часом не подобався Володимиру Зеленському та керівнику його офісу Андрію Єрмаку. Останній не міг пробачити Авакову поїздку в Париж на зустріч у "нормандської форматі", його коментарі про нервозність Владислава Суркова й перепалки Володимира Зеленського з Сергієм Лавровим, коли пресслужби всіх сторін воліли мовчати.

"Кажуть, що головною рушійною силою і лобістом відставки Авакова був Єрмак. Я не прихильник таких категоричних оцінок. Так, у Єрмака з Аваковим відносини були непрості, як повідомляють різні джерела і різні ЗМІ. Але, наскільки мені відомо, рішення про відставку Авакова було консолідованою позицією президентської команди. Саме тому його прийняв президент Зеленський, а Аваков з цим погодився", — говорить сьогодні політолог Володимир Фесенко.

Чому Аваков написав заяву про відставку — версій багато, але не менше припущень про майбутнє ексміністра. Наприклад, кажуть, що він буде балотуватися на пост мера Харкова. На місцевих виборах 2010 року Аваков вже пробував там сили, але програв Геннадію Кернесу близько 3 тис. голосів. Фесенко вважає, що Аваков залишиться у великій політиці і "збереже лояльність до президента Зеленського". А ще є думка, що Аваков продовжить контролювати те, що відбувається в МВС, адже наступним міністром, швидше за все, стане нинішній глава Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності та близька до Авакова людина — Денис Монастирський. Голосування — вже сьогодні.

Яке б майбутнє не вибрав собі Арсен Аваков, йому доведеться боротися за рейтинги. Нині довіру до нього з боку суспільства низька: за результатами опитування соціологічної групи "Рейтинг", в березні 2021 року політику довіряли 22%, не довіряли — 68%.