Надзвичайна міграція. Куди і навіщо ведуть біженців із Білорусі

біженці, мігранти на кордоні Білорусь-Польща
Фото: Getty Images | Міграційні кризи такого масштабу не виникають самі собою

Другий тиждень киплять пристрасті на кордоні Білорусі та Польщі. Декілька тисяч біженців намагаються прорватися до Європи. Чи випадково утворилася така проблема біля кордонів ЄС чи її хтось організував і чи не чекає така сама навала на Україну?

На білорусько-польському кордоні зібралися тисячі біженців. Вихідці з країн Близького Сходу та Африки вимагали впустити їх на територію Європейського союзу, проте прийом виявився холодним.

Замість того, щоб вирішувати гуманітарне питання, країни загрузли в конфліктах та взаємних претензіях, а самі біженці вкотре стали заручниками політичних ігор. Конфлікт далекий від завершення — більше того, має ознаки подальшої ескалації, і до нього може бути втягнута Україна.

"Я чесно сказав, що ми більше не стримуватимемо тих, кого ви пригнічували в Афганістані, Ірані, Іраку. У нас на це більше немає ні грошей, ні сил через ваші санкції", — заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко влітку цього року. Тоді потік нелегальних мігрантів із Білорусі до Литви зріс у 30 разів. Нинішній виток конфлікту на білорусько-польському кордоні спричинений кількістю біженців. Якщо влітку це були сотні людей, то тепер тисячі, і цей потік не зменшується.

У те, що міграційні кризи такого масштабу не виникають самі собою, кажуть усі співрозмовники Фокуса. Ігар Тишкевич, аналітик Українського інституту майбутнього, проводить паралель з подіями минулого року, коли Туреччина відчинила двері сирійським біженцям на турецько-грецькому кордоні, а у результаті виторгувала для себе вигідніші фінансові умови переговорів з ЄС щодо біженців.

У Європі вважають, що саме Лукашенко організував неконтрольований потік біженців як помсту за невизнання статусу президента та санкції. І в такий спосіб він хоче посадити за стіл переговорів лідерів сусідніх європейських країн. А допомагає йому, на їхню думку, друга винуватця кризи – Росія. Проте опитані нами експерти кажуть, що роль РФ дуже перебільшена.

Охорона кордонів – спільна справа. Якщо ситуація загостриться, у прикордонних областях України можуть запровадити надзвичайний стан.

перший заступник міністра внутрішніх справ
Євген Єнін

"Російський фактор у цій історії переоцінений. Безумовно, Росія отримує вигоду із ситуації. Але це не означає, що саме РФ організувала всю цю історію з нуля. Вони, як і багато інших зацікавлених сторін, на цьому капіталізуються та заробляють гроші. Зрештою, Росія сьогодні перебуває в тактично виграшному становищі щодо практично всіх політичних процесів у Білорусі", — пояснює Ілля Куса, експерт-міжнародник.

Тишкевич вказує, що Росія хоч і причетна до цього, але малоймовірно, що є організатором. Зараз їм вдається вдало розігрувати гуманітарно-політичний кейс. Мовляв, країни Європейського союзу декларують, що їхня політика побудована на цінностях демократії, прав людини, а потім ми бачимо картинку, як поляки підганяють до кордону армію, гелікоптери та водомети. "Але з погляду пропагандистської машини, як у Білорусі, так і в Росії, це дуже гарний піар-кейс, який можна використати. Мовляв, бачите — вони говорять про права людини, а насправді роблять по-іншому", — розповідає експерт.

Схема для біженців

Білорусь, через яку можна потрапити до країн Євросоюзу, є досить привабливою для біженців. З початку року країна значно спростила видачу віз та розширила список країн, громадяни яких можуть в'їжджати до Білорусі без віз, включивши до нього Іран, Пакистан, ПАР, Єгипет та Йорданію.

Одна з найпопулярніших схем для нелегальних мігрантів – це фіктивний туризм. Людина купує турпакет, наприклад, до білоруського санаторію, і безперешкодно в'їжджає до країни. Тому ідентифікувати людей як біженців практично неможливо. У них є документи, віза, гроші, і авіакомпанії не мають жодних підстав не допускати пасажирів на рейс. Такі турпакети коштують їм від $2 тис. до $20 тис. — залежно від того, що в нього включено.

На повне інженерне зміцнення України з Білоруссю протяжністю 270 км необхідно 7 млрд грн.

Юрист-міжнародник Олексій Бебель пояснює, що із законодавчої точки зору претензії європейських політиків важко обґрунтувати. "З точки зору міжнародного права, те, яким чином біженець потрапив на територію іншої держави — літаком, пішки, човном, — неважливо. Мене дивує позиція політиків, які вважають, що потрібно накладати санкції на авіакомпанії, які перевозять тих чи інших громадян. Авіакомпанія не може визначати, з якою метою людина кудись їде, вони перевіряють документи, тобто пасажирів, у яких є віза, квиток, вони мають знімати з рейсів, бо ті мають походження з певних країн? З приводу віз Білорусі, з точки зору міжнародного права, це їхня внутрішня справа. Наприклад, якщо американське посольство відмовляє у візі, це таке ж їхнє право, як іншій країні надати візу.

Найбільше людей до Мінська приїжджає з Ірану, Сирії, Афганістану, Конго. Туди мігранти дістаються через Дубай, Туреччину, Ліван та Україну. Допомагають їм зокрема нелегальні перевізники. За останній тиждень на фоні міграційної кризи в Україні почали шукати контрабандистів, які переправляють людей. Експерти кажуть, що за міграцією стоїть міжнародний криміналітет.

Важливо
"Вдома немає жодної надії". Чому іракські курди тікають в Європу та як вирішити цю проблему
"Вдома немає жодної надії". Чому іракські курди тікають в Європу та як вирішити цю проблему

"Злочинні угруповання, які займаються переправленням незаконних мігрантів, існують давно. Не можна стверджувати, що це українські угруповання, це міжнародні. Є замовник, є посередники в різних країнах — цілий ланцюжок, через який проходять біженці, які мають гроші на оплату. На фоні білоруської кризи увага до нелегальних перевезень загострилася. Українська держава, щоб не створювати претензії до себе, вирішила перестрахуватися і провести зразково-показові пошуки та затримання таких груп на своїй території, це правильно, але це не ліквідує канал відправлення, бо якщо це міжнародна злочинна група і їхніх посередників спіймали в Україні, їх просто замінять на інших", — пояснює Тишкевич.

Найчастіше біженці перетинають кордон країни ЄС особисто, пішки. Відповідно до законодавства ЄС, у разі набуття статусу біженця людина має на якийсь час залишитися саме в тій країні, кордон якої вона перетнула. Саме тому Польща, Литва, Латвія категорично не хочуть пускати їх на свою територію, попри те, що біженці розглядають ці країни як транзитні.

Надзвичайний стан

З огляду на величезну спільну територію з Білоруссю та непрості відносини Україна також почала готуватися до несприятливого для себе сценарію на випадок, якщо біженці спробують перетнути білорусько-український кордон. Вітчизняні політики вважають такий сценарій цілком імовірним. Перший заступник міністра внутрішніх справ Євген Єнін розповідає Фокусу, що, попри те, що ситуація на кордоні з Білоруссю наразі контрольована, ситуація залишається динамічною.

У Європі вважають, що саме Лукашенко організував неконтрольований потік біженців як помсту за невизнання статусу президента та санкції

"Ми щодня в тісному контакті з нашими західними партнерами — Польщею, Литвою, ЄС, НАТО. Ми покладаємося на інформацію нашої розвідки і у разі надходження інформації діятимемо відповідно до раніше узгоджених та відпрацьованих планів. На додаток до наявних сил і засобів ми посилили додатковими підрозділами прикордонну службу за рахунок ресурсу резервів Держприкордонслужби — сукупно йдеться про додаткових 8500 військовослужбовців. Ми провели зустрічі з головами ОТГ, центральними органами влади, громадських об'єднань, тому що охорона кордонів — загальна справа. Якщо ситуація загостриться, у прикордонних областях України можуть ввести надзвичайний стан", — розповідає Єнін.

У Міністерстві внутрішніх справ кажуть, що в разі негативного сценарію відповідь українських силовиків буде жорсткою, чіткою, але коректною, у межах закону, що регламентує захист держкордону. Однак, насправді Україні доведеться діяти в межах закону, який пов'язує руки для жорсткої відсічі.

Заступник міністра внутрішніх справ пояснює, що Україна як учасниця багатьох міжнародних угод, зокрема Європейської конвенції з прав людини, гарантує дотримання всіх прав людини. Також, згідно з Конвенцією ООН про статус біженця 1951 року, до якого Київ приєднався у 2002-му, за міжнародним правом Україна, як і будь-яка інша держава, не може видворяти зі своєї території людей, які попросили притулку, навіть якщо кордон вони перетнули нелегально.

"У нас на сьогодні немає взагалі покарання за порушення кордону. Будь-яка людина може порушити наш кордон, адмінштраф — і на цьому все закінчено", — пояснив секретар РНБО Олексій Данілов.

біженці, мігранти на кордоні Білорусь-Польща
Прикордонний конфлікт. Тисячі біженців штурмують польський кордон, щоб потрапити до Німеччини

У Держприкордонслужбі України розповідають, що за результатами проведення операції у вересні — жовтні на кордоні з РФ та Білоруссю спільно з органами та підрозділами Національної поліції, Національної гвардії та Державної міграційної служби було затримано 819 порушників. З них 64 особи — за незаконне перетинання (спроба перетину) державного кордону, з яких 22 нелегальні мігранти. Близько шести з половиною сотень іноземців затримано за порушення правил перебування в Україні, понад сотню людей — за порушення прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску. Загальна сума накладених адміністративних штрафів становить понад 1,6 млн грн.

З огляду на обмежувальний законодавчий чинник, влада наразі намагається зайнятися зміцненням кордону із сусідом, який де-факто існує лише як лінія на карті. За підрахунками профільних міністерств, на облаштування кордону України з Білоруссю протяжністю 270 км необхідно щонайменше 189 млн грн (щоб зміцнити його спіральним колючим дротом) або 7 млрд грн (на повне інженерне укріплення). Частину грошей в уряді розраховують отримати від ЄС.

Сценарій того, що Україна буде змушена прийняти частину біженців у себе, усі опитані експерти називають малоймовірним. "Зараз мови про прийняття біженців немає. Визначатимуться пріоритети нашої держави. У нас величезна кількість внутрішньо переміщених осіб, і держава має думати про них насамперед", — каже Єнін.

Менш дипломатично про біженців висловився перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко, назвавши людей, які застрягли на білорусько-польському кордоні, "гібридними біженцями".

Важливо
Чи прорвуться біженці до Європи? Три сценарії розвитку кризи на кордоні Польщі та Білорусі

"Є біженці, які біженці, а є гібридні біженці. Можна говорити так і про інші гібридні складові. Гібридна діяльність РФ. Є ЗМІ, а є гібридні ЗМІ. Є військові, а є "зелені чоловічки". Потрібно розуміти, що за процес відбувається, з погляду національної безпеки", — сказав Корнієнко Фокусу.

За статистикою українського представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, на 1 січня 2021 року в Україні перебувало 2255 біженців та осіб, які потребують додаткового захисту. Легально набути статусу біженця вкрай складно. Попри те, що заявок багато, отримують його всього близько сотні людей щороку. Спростити цей статус може політичний складник, як, наприклад, було з біженцями з Афганістану, яких Україна прийняла у великій кількості.

Ризик того, що біженці в Україні також захочуть піти до кордону сусідніх європейських країн, експерти називають малоймовірним. По-перше, у них уже тут є офіційний статус, допомога від держави та можливості для нового життя.

"Для біженців Білорусь, Україна, Польща — це транзитні території. Їхня мета — Німеччина та інші розвинені країни ЄС. Те, яка ситуація зараз із біженцями на польському кордоні — холод, перші смерті, навряд чи надихне біженців в Україні на активні дії", — вважає Куса.

Примус до переговорів

Не міграційна криза, а політична — саме так описують ситуацію опитані експерти. Тому вирішуватимуть її всі причетні країни за допомогою переговорів та компромісів.

Лукашенко торгуватиметься за нову систему співіснування Європейського союзу та Білорусі, йому потрібно вийти з-під санкцій та відновити нормальне функціонування економіки країни, не поступившись жодним пунктом вимог ЄС.

"Зверніть увагу на п'ятий пакет санкцій проти Білорусі у зв'язку з міграційною кризою. Там не йдеться про права людини, диктаторський режим тощо, йдеться про мігрантів. Тобто не буде біженців на кордоні — не буде санкцій", — каже Тишкевич.

Важливо
Люди – нова нафта. Скільки Лукашенко заробляє на нелегальних мігрантах

Ілля Куса вважає, що є три базові сценарії подальшого розвитку подій. Перший — біженці залишаться на кордоні жити в імпровізованих таборах, і це отруюватиме відносини Білорусі із сусідами. Другий — тиск змусить Мінськ депортувати частину біженців назад до їхніх рідних країн за сприяння влади Іраку та Туреччини. Третій — європейці домовляться про розселення біженців у себе, заберуть їх із Польщі та Литви.

"До Нового року буде невелике зменшення напливу мігрантів завдяки клімату — йдуть морози. А з точки зору виходу на певні елементи діалогу, гадаю, що міграційна криза обговорюватиметься на початку 2022 року, а вирішуватиметься — на консультаціях на референдумі щодо конституції Білорусі в лютому 2022 року", — прогнозує Тишкевич.

Поки що ж питання біженців продовжуватиме розколювати Європу.

Кризи, подібні до нинішньої, вкотре розгойдують ЄС і стикають лобами різні групи європейських еліт. А такі країни як Росія, Білорусь, Туреччина та інші користуються цим у своїх інтересах. І свій перший інтерес Олександр Лукашенко отримав: відбулася його телефонна розмова з Ангелою Меркель – перша з 2020 року, коли відбулися президентські вибори в Білорусі, не визнані в Європі. Крига скресла?