Несподіваний візит Блінкена. Навіщо держсекретар США прилітав до Києва напередодні зустрічі з Лавровим

Декілька останніх тижнів Україна у фокусі світових медіа: до Києва один за одним приїжджають високі чиновники та політики з Німеччини, Канади, США. Більшість напередодні зустрічей із російськими колегами. Тем для переговорів кілька, але основна — можлива нова хвиля агресії Росії в Україну. Її ймовірність західні військові експерти навіть зараз оцінюють на рівні 80%.

Ентоні Блінкен у Києві. Гучні слова

Про візит державного секретаря США Ентоні Блінкена до Києва українській стороні стало відомо напередодні у неділю. Офіс президента спробував зробити вигляд, мовляв, візит — звичайний, яких останнім часом було багато, а готувався за короткий термін — тому що "у міжнародних переговорах так буває". Зокрема посол України в США Оксана Маркарова написала: "Колеги-дипломати знають, скільки командної щоденної праці в обох країнах коштує за плануванням та організацією цих "раптовостей". Але експерти все ж таки кажуть, візит був саме раптовим — перед наступним раундом переговорів представників США та РФ.

Приїзд Блінкена до Києва — це частина його поїздки до Європи — України, Німеччини та Швейцарії. В українській столиці він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. З джерел у дипломатичних колах відомо, що розмови з українським президентом та міністром стосувалися не лише агресії РФ, а й обіцянок України: обрати керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури та завершити судову реформу. А також розмовляли про необхідність врегулювання внутрішніх політичних конфліктів, зокрема між п'ятим і шостим президентами Петром Порошенком та Володимиром Зеленським.

Але все ж таки головне — розмова про можливе вторгнення. І що важливо, мета візиту держсекретаря США була не так у тому, щоб сказати про підтримку України — подібні заяви можна зробити і з Вашингтона — а роз'яснити українському керівництву заходи США у відповідь на адресу Росії у разі її вторгнення. А це і розширення санкцій, і збільшення постачання зброї, зокрема, летальної, і посилення присутності НАТО у Східній Європі. Щоправда, щодо санкцій єдиної думки США та їхніх союзників у ЄС немає. Крім того, США намагаються знайти точки дотику для можливих майбутніх переговорів України та РФ. Наприклад, імплементації Мінських угод — у США кажуть, що їхнє виконання — основа невоєнного вирішення питання на Донбасі. Україна, судячи з результатів візиту Блінкена та новин з Офісу президента, так не вважає.

Вже через кілька годин після зустрічей у Києві, у Вашингтоні до журналістів вийшов президент США Джо Байден. Він заявив, що президент РФ Володимир Путін "втрутиться" в Україну, але "повномасштабної війни" він не хоче, але будь-яке російське вторгнення в Україну обернеться "катастрофою для неї". Відносини між двома країнами будуть гіршими, ніж у роки холодної війни: держава "зазнає значних економічних збитків" — російським банкам будуть заборонені будь-які операції в доларах.

Оцінювальні судження: що говорять про візит Ентоні Блінкена до Києва

"Головний результат приїзду Блінкена — запевнення в тому, що Україну не віддадуть у сферу впливу Росії, другої Ялти не буде, — каже ексміністр закордонних справ Павло Клімкін. — Так, можливо, будуть складні компроміси з Росією, але Кремль отримає ляпас, до того ж не один: це і додаткова американська допомога, і британські постачання зброї, і співпраця у сфері кібербезпеки, і навіть досить чітка позиція Німеччини: жодного "Північного потоку-2" у разі атаки на Україну". Він упевнений — як би Путін не намагався перехопити ініціативу — вона у Заходу. І Захід навряд її передаватиме, бо виглядатиме слабким.

Джо Байден визнає: на поступки Москви ні НАТО, ні США не підуть, свою присутність у Східній Європі Альянс лише посилюватиме, але Україна не буде його членом — доки не виконає всіх вимог, необхідних для вступу. Остання теза — відвертий сигнал Кремлю.

При цьому у США обіцяють: у разі військової загрози та навіть загибелі одного українського бійця — США буде на боці України. Крім того, Україна як головний форпост на шляху агресії Росії отримуватиме підтримку від західних партнерів уже сьогодні. Йдеться, мабуть, про постачання озброєння з Великобританії. Крім того, стало відомо, що Державний департамент США дозволив трьом союзникам НАТО — Латвії, Литві та Естонії відправити в Україну зброю американського виробництва.

Водночас американська преса пише, що США навіть за умови вторгнення в Україну не відправлятимуть свій контингент в Україну. Зокрема, агентство Associated Press зазначає, що причина відмови — США не мають договірних зобов'язань перед Україною. Байден "міг би використати низку менш драматичних, але все ж таки ризикованих військових варіантів, включаючи підтримку українського опору після вторгнення".

Кремлівські плани: часу немає, всі мають бути готові до війни

Кремль теж не збирається програвати, тож вірить, що зможе перехопити ініціативу.

"Росія ясно дала зрозуміти: Україна — мішень і має бути знищена у її нинішньому вигляді. Росія не просто може вторгнутися в Україну, вона сказала, що зробить це. Тому всі і вся мають бути готовими до війни. Якщо Путін нападе, він діятиме швидко і жорстоко. Часу на відповідь буде мало або взагалі не буде, вже точно не буде часу належним чином мобілізуватися та організувати резерви. Людям потрібно довіряти зараз, а не після початку вторгнення, коли може бути вже запізно. Поки ж високопоставлені чиновники в Україні подібні до Нерона, який грає на скрипці, поки горить Рим: багато говорять, але реальних дій мало", – вважає Глен Грант, британський експерт з питань оборони та реформ армії.

Водночас, він не впевнений, що всіх дій і заяв з боку партнерів достатньо, щоб застерегти Росію. "Я справді думаю, що єдиним виходом були б війська НАТО біля Києва або тверда декларація про те, що вторгнення в Україну — це оголошення війни ЄС і НАТО. Ще трохи, і я думаю, він прийде", — каже Фокусу Грант.

Після Києва Ентоні Блінкен вирушив до Берліна, де зустрівся з колегами з Німеччини, Франції та Великобританії. А вже завтра, 21 січня, держсекретар США у Женеві поговорить із міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. Вашингтон досі сподівається посадити Володимира Путіна за стіл переговорів.