З чистого аркуша. Як змінилася внутрішня політика України за місяць війни
Рівно місяць тому, 24 лютого, Росія розпочала повномасштабну, жорстоку, криваву війну на українській землі, яка розділила світ на "до" та "після" і перевернула буквально все в нашій країні. Фокус попросив експертів поміркувати над тим, як змінилася політична кон'юнктура України за 30 днів воєнних дій.
Старі образи в минулому
"Ми домовилися почати все повністю з "чистого аркуша", — так лідер "Євросолідарності" Петро Порошенко описав свої нові стосунки з Володимиром Зеленським, через два тижні після початку повномасштабної війни. Його слова стали показовими для тих, хто до останнього сумнівався, чи зможуть амбітні та егоцентричні політики сколотити єдиний фронт перед ворогом. І хоча Петро Порошенко та його команда продовжили займатися легким політичним піаром — фотографуватися з бійцями ЗСУ та влаштовувати акції, на кшталт поїздок на "бандеромобілі", риторика на адресу чинної влади сильно згладилася.
Експерти, розмовляючи з Фокусом, зазначають, що об'єднання українських політичних сил — це відповідь на запит суспільства. Після того, як Володимир Зеленський, попри наполегливі пропозиції Заходу евакуюватися зі столиці під час війни, залишився на Банковій, багато українців переглянули своє ставлення до президента та погодилися з тим, що сьогодні не час для політичних дебатів, бо ворог у нас один, і це — путінська Росія. Згідно з соцопитуванням групи "Рейтинг", з початку війни 93% українців підтримують діяльність президента Зеленського. Причому найбільша підтримка Зеленського на заході України.
За словами політичного експерта Олега Постернака, лідери інших політичних сил просто не могли проігнорувати той факт, що у виборця виник запит на консолідацію та припинення критики влади. Саме тому ми побачили мінімізацію внутрішніх політичних конфліктів.
Це не означає, що критика на адресу влади повністю "залишила чат". Серед депутатів "Євросолідарності" та близьких до неї медійників, як і раніше, зберігаються боязкі спроби підколоти керівництво країни. Роблять це, за словами політолога Ігоря Петренка, для того, щоб зберегти свого виборця. Адже війна обов'язково закінчиться, і політики не хочуть, щоб на той час електоральне поле повністю "розмилося".
"Зараз ми бачимо періодичні вкидання від команди Порошенка, які стосуються російсько-українських переговорів. Потрібно розуміти, що переговори це так чи інакше поступки, нехай і мінімальні, бо на рівні ультиматумів домовитися неможливо. І коли війна закінчиться, опозиційні до Банкової політики почнуть говорити про "вкрадену перемогу", критикувати ці поступки. Зараз вони обережно роблять вкидання, щоб підготувати ґрунт для свого виборця на майбутнє", — каже Фокусу Петренко.
Проросійські партії — всі
Друге, що дуже змінило внутрішній політичний устрій країни, — тимчасовий демонтаж проросійських сил. Як зазначив Олег Постернак у розмові з Фокусом, війна повністю перекроїла електоральне поле. Запит на проросійські політичні сили від початку повномасштабної війни просто зник.
20 березня РНБО прийняла рішення припинити на час воєнного стану дії одинадцяти політичних партій, лідери та члени яких продукували проросійську риторику. Під заборону потрапили "ОПЗЖ", партія Шарія, "Наші" Євгенія Мураєва. Фракція "ОПЗЖ" поки що продовжує працювати у Верховній Раді, хоча деякі народні депутати вийшли з її складу. Серед них Ігор Абрамович, Тетяна Плачкова, Вадим Столар та Олександр Фельдман. За словами харківського бізнесмена та народного депутата Олександра Фельдмана, більше неможливо говорити про жодні мир та дружбу з Росією, про що два роки в Раді твердили лідери "ОПЗЖ".
"Росія на нас напала і бомбить зараз наші міста. Вона знищила Харків! Немає більше Харкова!" — емоційно коментував журналістам "Радіо Свобода" Фельдман причину, через яку він більше не хоче мати стосунку до фракції "ОПЗЖ".
ВажливоЗа словами Ігоря Петренка, в перспективі після війни уламки "ОПЗЖ" — найстійкіші з усіх проєктів, що існують у цьому електоральному полі, відродяться під іншою назвою. З великою ймовірністю новий проєкт, як би він не називався, відкине співчутливі меседжі на адресу Росії, і сконцентрується на "пацифістській" риториці.
"Юрій Бойко (один із голів партії та фракції "ОПЗЖ") давно відійшов від проросійських висловлювань. Тому є ймовірність, що після війни з'являться нові проєкти на уламках "ОПЗЖ", лідери яких сконцентруються на господарських питаннях — обіцятимуть відбудувати міста, підняти країну ", — міркує Петренко.
Колишній виборець "ОПЗЖ", на думку експертів, може також приєднатися до електорату Володимира Зеленського та його партії "Слуга народу", як це було у 2019 році під час президентських та парламентських виборів.
Держава понад усе
Починаючи повномасштабну війну, Путін намагався довести росіянам, що Україна — це fail state. Він довгі роки просував ідею про те, що жодної української державності не існує, і як тільки путінські війська зайдуть на наші землі, їх зустрінуть з квітами та почестями як "героїв" та "визволителів".
На тлі заяв з боку президента РФ сьогодні весь світ побачив, що Україна — одна з найсильніших держав Європи. І це, на думку експертів, сталося завдяки героїзму нашої армії та роботі державних структур, які показали свою ефективність та здатність функціонувати в найекстремальніших умовах.
"Гірше за війну нічого бути не може. Але всі структури, інституції об'єдналися і працюють. РНБО збирається, щонайменше 300 нардепів постійно перебувають у Києві та голосують у Верховній Раді за рішення, які спрямовані на порятунок країни. Є чіткий розподіл функцій між членами команди президента. Глава ОП Андрій Єрмак підтримує контакти з країнами Заходу, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба — переговори з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим і займається питаннями санкцій. Кирило Тимошенко та Ірина Верещук займаються гуманітарними коридорами", — нагадує Постернак.
ВажливоКожне відомство, державний орган, інституція перебудували роботу під воєнні реалії. "Укрзалізниця" щодня відправляє десятки поїздів, щоб евакуювати українців із найгарячіших точок у безпечніші місця. "Укрпошта" тоннами доставляє гуманітарну допомогу для нашої країни, яку передають європейські країни. Кабмін розробив та запустив масштабну програму підтримки для українців під час війни, яка включає фінансову допомогу для тих, хто надає житло для переселенців із постраждалих регіонів, а також тих, хто згоден працевлаштувати українців, які вимушено переїхали до інших міст.
"Війна показала, що теза Путіна, яку він просував 15 років, про те, що Україна — це вигадана держава, фейк", — розмірковує Постернак.
За місяць війни посилили свої позиції мери та губернатори. Весь світ дізнався ім'я голови Миколаївської ОДА Віталія Кіма, який, попри важкі бої в області, зберігає спокій та заспокоює українців постійними відеозверненнями.
"Мери Маріуполя, Харкова, Чернігова, можна перераховувати далі — справжні герої України. Вони відстоюють українські національні інтереси, борються за мирну долю своїх міст. Колись багато хто боявся реформи децентралізації, а російська пропаганда говорила, що Україна розколеться на маленькі шматочки. Війна показала, що нічого подібного ні за яких умов не станеться", — зазначає Постернак.