Вольове рішення. Чому Зеленський вирішив позбутися Венедіктової та Баканова

Увечері в неділю, 17 липня, на сайті президента одночасно з'явилися два укази — про усунення Голови Служби безпеки України Івана Баканова та Генерального прокурора Ірини Венедіктової. Це рішення Зеленського викликало здивування та збентеження.

Користуючись недосконалістю законодавства

У мирний час такі рішення неможливі. Конституція України не наділяє президента такими повноваженнями. Призначати та звільняти Голову СБУ, Генерального прокурора — компетенція Верховної Ради.

Але в Україні війна, а парламент ще у травні 2022 року ухвалив Закон "Про правовий режим воєнного стану". Він дає право президенту в період дії воєнного стану "приймати рішення про усунення з посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади, які належать до його повноважень, і покладання на відповідний період виконання обов'язків на іншу особу". Іншими словами — звільняти того, кого президент не призначав.

"З цим законом є дві проблеми, — каже Євген Крапивін, експерт Центру політико-правових реформ. — Перша — невідомо, що робити в разі, коли президент не має виняткових повноважень для призначення нової людини на посаду, як у випадку з генпрокурором? Тобто усунути може, але призначити нового — ні. Друга — як узгодити колізію між дисциплінарним статутом, у разі глави СБУ, та законом про правовий режим воєнного стану, тому що Конституція не дає ніяких самостійних повноважень щодо глави СБУ, а президент як верховний головнокомандувач ЗСУ є прямим начальником голови СБУ".

Експерт вважає: президент скористався недосконалістю документів про воєнний стан.

Водночас Крапивін не сумнівається: у воєнний час президент повинен мати більше повноважень, ніж у мирний час.

"У нього має бути можливість оперативно усувати тих чи інших осіб. Але це не може відбуватися без пояснень, — продовжує Крапивін. — Одна річ, коли Верховна Рада не може зібратися для ухвалення рішення через воєнні дії, немає кворуму. Інша — коли парламент в Україні збирається чи не з першого дня, і навіть у вихідні, і ніщо не заважає йому розглянути відставку. Тому зараз складно пояснити, чому рішення приймається у такий спосіб".

Навіть якщо воно є тимчасовим.

В Офісі Президента уточнюють: про звільнення Венедіктової та Баканова поки не йдеться. Рішення прийматимуть після службових розслідувань. За словами заступника керівника Офісу Президента України Андрія Смирнова, президент та українське суспільство довго чекали на конкретніші, радикальніші результати від керівників цих двох органів щодо колабораціоністів та зрадників.

Скільки триватимуть перевірки — невідомо. Якихось термінів закон не встановлює. Виконувачі обов'язків можуть працювати хоч до закінчення воєнного стану.

Облава на колаборантів? Що не так із генпрокурором та головою СБУ

Недостатня залученість глав відомств до пошуку зрадників та колаборантів: цю версію усунення Венедіктової та Баканова найчастіше можна почути від оточення президента. Та й сам Володимир Зеленський каже, використовуючи мову цифр: "Зареєстровано вже 651 кримінальне провадження про державну зраду та колабораційну діяльність працівників органів прокуратури та досудового розслідування. Понад 60 прокурорів та співробітників СБУ залишилися на окупованій території та працюють проти України".

У цьому контексті можна згадати кейс екскерівника Головного управління СБУ у Криму Олега Кулініча — він, за даними слідства, працював на спецслужби РФ, що дозволило російській армії дуже швидко захопити Херсонську область та оточити Маріуполь. Або ж ексглави внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова. Журналісти давно звертали увагу на його російські зв'язки, але безрезультатно. Наумов виїхав з України за кілька годин до початку війни, його звинуватили у держзраді та затримали у Сербії.

Але справа Кулініча, як і Наумова, більшою мірою стосується відомства Баканова. Про такі гучні історії в Офісі Генпрокурора не відомо.

Натомість там можна почути про складні особисті стосунки Венедіктової та Зеленського. І вся річ в активності Ірини Валентинівни, яка стала надмірно медійно-активною з темою покарання Росії за воєнні злочини. Начебто відомство прискорювало процеси над полоненими російськими військовими, що могло зашкодити обмінному процесу.

"Я теж чув, що президенту не подобається історія з великою кількістю (а насправді ні) обвинувальних актів щодо воєнних злочинців, швидкі рішення щодо них. Але приймати це як причину усунення генпрокурора було б дивно. Тому, що тут більше запитань до судової системи, яка з цими актами швидко працює. Можливо, президент комусь просто хотів показати: в Україні багато проблем, і ми їх намагаємося вирішити. Також я чув версію, що Зеленський намагається допомогти голові офісу президента Андрію Єрмаку та його заступнику Олегу Татарову сконцентрувати владу над правоохоронною системою у своїх руках. Але все це — ворожіння на кавовій гущі", — констатує Крапивін.

Відставка Баканова та Венедіктової. Політичний підтекст та фінансові перспективи

Політолог Олександр Кочетков вважає рішення Зеленського лише політичним.

"Ми можемо довго гадати, чи були ці кадрові рішення реакцією на зауваження міжнародних партнерів щодо російського впливу на владу та небажання України боротися з корупцією, називати конкретні імена, але насправді усунення Баканова та Венедіктової — це ніщо інше, як імітація бурхливої діяльності. Мовляв, звільняємо Баканова — демонструємо та посилюємо антишпигунську, контррозвідувальну боротьбу. Венедіктову — незадоволені затягуванням процесу призначення на посаду керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Влада демонструє, що готова коригувати власну позицію для посилення боротьби та співробітництва. І причина не так у бажанні виконати цю роботу, як у страху, що наші західні партнери припинять чи обмежать підтримку України — не зброєю, а фінансово", — уточнює Кочетков. І зауважує: вже вишикувалася черга з людей, які готові брати участь у освоєнні коштів на відновлення України.

"Якби на заміну Венедіктовій та Баканову прийшли сильні, самостійні люди, з досвідом і характером, які можуть змінити ситуацію — можна було б говорити про реформи", — каже політолог.

Тимчасово виконують

За оцінками експертів, після усунення Венедіктової та Баканова жодних глобальних змін у відомствах відбутися не має. Їхні крісла займуть перші заступники. У разі Офісу Генеральної прокуратури — це Олексій Симоненко. У разі СБУ — це Василь Малюк. І відповідні укази вже оприлюднені на сайті президента.

Інше питання — хто ці люди та чому їм довіряє президент. І Симоненко, і Малюк вважаються людьми, близькими до Офісу Президента та особисто Олега Татарова. Обидва добре знайомі із чиновником часів Януковича (до 2014 року Татаров був начальником Головного слідчого управління МВС України).

Тим часом Ірина Венедіктова прокоментувала свою можливу відставку. Сказала, що чекає на рішення парламенту. Джерела в Офісі Генерального прокурора стверджують, що Венедіктова не хоче миритися з рішенням президента. Як реагує Іван Баканов — невідомо, публічно своє усунення він не коментує.

А ось депутати у кулуарах Верховної Ради про рішення президента говорять. За їхніми словами, під час погоджувальної ради керівників фракцій та груп голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія запропонував депутатам зібрати підписи про висловлення Венедіктовій недовіри та проголосувати за відповідне рішення в парламенті (саме за такою схемою звільнено Уповноважену Верховну Раду з прав людини Людмилу Денісову).

Що ж стосується Баканова, то президент уже вніс до Верховної Ради подання на його звільнення.