Сумнівні персонажі. Хто хоче контролювати Херсонщину та бюджети області

Разом із представниками Національної поліції та Служби безпеки до Херсона приїхав голова ОВА Ярослав Янушевич. Весь цей час він керував областю, якщо можна сказати, дистанційно за підтримки невеликої команди. Після визволення йому знадобилися люди, здатні забезпечувати життєдіяльність звільнених районів. Крім того, президент призначає керівників місцевих військових адміністрацій на Херсонщині, навіть тих, які все ще перебувають під окупацією. Посади одержують, як правило, люди добре відомі в регіоні. Водночас деякі з охочих знову бути при владі відомі своїми проросійськими поглядами, або можливими зв'язками з нинішніми колаборантами.

Колишній член ОПЗЖ отримав посаду на один день

Юрій Стельмашенко — депутат Херсонської міської ради. Обирався від політичної партії "Опозиційна платформа — За життя" (ОПЗЖ), і до весни 2022 був її членом. Заяву про саморозпуск фракції меру Херсона Стельмашенко подав у середині березня — відповідний документ опублікував у себе на сторінці в соціальній мережі. 19 жовтня стало відомо, що Стельмашенко став радником голови обласної військової адміністрації Ярослава Янушевича у сфері житлово-комунального господарства. Про це сам політик написав у фб. Цього ж дня призначення екссоратника Віктора Медведчука (а партію ОПЗЖ очолював Медведчук, підозрюваний у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111 (державна зрада) та ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) КК України) помітили журналісти та експерт. Херсонське видання "Міст" написало, що Стельмашенко не лише обирався до міськради від нині забороненої в Україні партії ОПЗЖ і не має досвіду у цій сфері ("єдиним досвідом Стельмашенка є керівництво КП "Гарантія", яке прибирало парки", там він працював 10 років тому"), але й раніше був помічником головного херсонського колаборанта Володимира Сальдо (2012-2014 рр.) — разом два політики зафіксовані на фото під час покладання квітів на 9 травня (під час проросійської акції "Безсмертний полк").

Після публічного обговорення Стельмашенко сказав, що навесні волонтерив у Херсоні, потім разом із родиною виїхав з окупованого міста, пройшов поліграф у СБУ, мобілізувався до лав Збройних Сил України, де продовжує служити. Після деокупації облцентру його відправили до ВДА відновлювати критичну інфраструктуру. "Я один із перших у країні і ще до офіційної заборони партії зібрав колег і запропонував розпустити міську фракцію та вийти з партії, бо відчував особисту відповідальність за ганебну поведінку деяких членів партії, на національному рівні. Публічно засудили вторгнення", — стверджував той. Після пояснень оголосив про відмову з посади радника.

Цікаво, що, за інформацією журналістів, призначення Юрія Стельмашенка лобіював шведський бізнесмен Карл Стурен. Він працює в Україні з 1994 року, засновник та президент компаній "Чумак" (виготовляє харчові продукти) та "Віндкрафт Україна" (займається розробкою та інвестуванням у проєкти вітрової енергетики). Попри шведське коріння, його називають "підприємцем з російським бекграундом". Експерти кажуть, що ця людина багато років впливала на політику в регіоні, зокрема й призначення. Людьми Стурена називають як і представників української влади (серед них міського голову Каховки Віталія Немереца), так і колаборантів (гауляйтера Нової Каховки Володимира Леонтьєва, який був топменеджером компанії "Чумак").

Каховка: старі кадри на нових посадах

Каховка — місто на лівобережжі Херсонської області, нині перебуває в окупації. Історія захоплення населеного пункту та найближчих сіл та селищ російською армією почалася наприкінці лютого. 1 квітня Каховська міська територіальна громада повідомила, що російські військові захопили будівлю міської ради. Тоді ж з'явилася заява про призначення "керівником" міста колишнього депутата Херсонської обласної ради Павла Філіпчука. Після цього з окупованої території виїхав Каховський міський голова Віталій Немерець. Пояснив своє рішення тим, що не схотів співпрацювати з окупантами, а тому йому загрожувала небезпека. "Від мертвого мера користі немає", — написав він 7 квітня на сторінці Каховської міської територіальної громади у соцмережах.

Ситуація, в якій опинився Немерець, справді типова для Херсонської області. Відразу після початку окупації більшість представників місцевої влади намагалася працювати. Але деякі з них за відмову співпрацювати з росіянами опинялися у підвалах, до них застосовували тортури. Наприклад, старосту Старої Збур'ївки Віктора Маруняка затримали 21 березня, катували із застосуванням електричного струму, а відпустили лише через три тижні. Мера Голої Пристані Олександра Бабича за проукраїнську позицію викрали 28 березня і досі утримують — у СІЗО окупованого Криму. За ґратами у Сімферополі також знаходиться колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко, його викрали росіяни в середині квітня.

"Немерцеві вдалося спокійно виїхати в той момент, коли окупанти вже значно обмежили можливості виїзду із захоплених територій", — каже депутат Херсонського обласного Сергій Хлань та радник попереднього голови Херсонської військової адміністрації Геннадія Лагути.

10 листопада Немерця призначили керівником Каховської міської військової адміністрації.

Напередодні цього призначення Хлань звинуватив Немерця в тому, що Каховський міський голова у березні-квітні співпрацював із окупаційною владою. "Він фактично подарував усі фінансові документи Каховки окупантам і просив у колаборанта Філіпчка зарплату особисто для себе", — написав Хлань у соцмережахх.

У розмові з Фокусом Хлань пояснив: "Коли я працював радником керівника Херсонської міської військової адміністрації Лагути, до мене звернулися мешканці Каховки, які стали заручниками ситуації — лояльним до окупантів виплачувалася зарплата, а решті — ні. Немерець як міський голова був носієм електронних ключів мав право підпису, вийшовши так, що коли він залишив окуповану територію, електронні ключі та бухгалтерські документи, як і самого бухгалтера, він залишив у Каховці, інакше зробив залежними представників бюджетної сфери, зокрема навчальних закладів, від рішень колаборантів та особисто Філіпчука. Зарплату отримували лише ті, хто погодився працювати на окупантів, іншим — заблокували". Водночас Хлань припускає: "Вчинок Немерця, можливо, був умовою того, щоб він міг виїхати". Він також зазначає, що коли на рівні області про ситуацію стало відомо, всі виплати було заблоковано, а після створення нової кахівської військової адміністрації та створення нових ключів відновилися.

"Чи доречно призначати керівників міст, які не підготували міста до війни належним чином, знову на подібні посади?" — ставить риторичне запитання депутат Херсонського обласного.

Херсонський політолог Володимир Молчанов зауважує, що Хлань звинувачує Немерця у серйозному злочині. "По суті — у змові з ворогом з метою розподілу грошей незаконним способом, а через політичну лояльність до окупантів. Лояльні та нейтральні люди отримували заробітну плату, а ті, хто відмовлявся від співпраці, — ні. Крім того, Хлань каже, що сам Немерець отримував не тільки власну заробітну плату, але ще й премії. Думаю, Немерець мав би відповісти на такі звинувачення — або довести, що Хлань неправий і все це брехня, або підтвердити і пояснити. Цілком ймовірно, що у Філіпчука є деякий компромат на Немаерця, тому всі мовчать".

"Каховка — маленьке місто, де всі одне одного знають. І коли кажуть, що міський голова Каховки Немерець обговорює через телефон з гауляйтером Філіпчуком, кому виплачувати зарплату, а кому — ні, то у мешканців міста виникає стан повної безвиході", — каже Світлана, мешканка Каховки, яка свого часу працювала у міській раді. Вона виїхала з міста у перші дні російського вторгнення. "З одного боку — багато хто розуміє, що так могло бути, знаючи позицію Немерця. Публічно він одягав вишиванку, але не публічно не бачив загрози з боку РФ. Він не готував Каховку до війни — сирени не працювали, укриття ніхто не готував, територіальна самооборона не була сформована, хоча були люди в міськраді, які про це йому говорили, він весь час посилався, що жодного нападу не буде, зараз деякі обговорюють у соцмережах, що лісове насадження між Каховкою та Малокахівкою частково вирізали заздалегідь, нібито для того, щоб окупанти могли швидко обладнати там вогневі точки, з іншого — багато хто боїться сказати зайве слово: у когось в окупації залишилося майно, у когось рідні, але всі бачать, що ці заяви про колаборацію нікому не цікаві, їх не розслідують правоохоронні органи, людину призначають знову керувати містом, хоча в таких умовах навіть заява, а тим більше публічна, публічної особи мала б стати предметом перевірок, адже існують ризики для державної безпеки. Сьогодні хтось спокійно може ділити міський бюджет, а завтра обговорюватиме плани з ворогом. Херсонська область завжди вважалася географічно далекою від столиці, чиновники там закриті та звикли до відсутності уваги та публічності своїх дій, тому фактично були самі собі господарями".

Фокус звернувся за коментарем до Віталія Немерця. На момент виходу матеріалу його не одержав.

Раніше Немерець інформацію про виплату заробітної плати освітянам та працівникам виконкому коментував так: "Там усе складно, намагаємось вирішувати". Виданнню "Міст" він сказав: "Це все викривлено (маючи на увазі слова Сергія Хланя, — ред.) — навіщо це робиться, крім якоїсь політичної складової — я не знаю. Наш бухгалтер дійсно залишився в Каховці, але про співпрацю з окупантами не йдеться. І як взагалі Філіпчук може контролювати бухгалтера?"

Варто нагадати, Павло Філіпчук, гауляйтер Каховки, до 2020 року був депутатом Херсонської обласної ради від "Опозиційного блоку", обіймав посаду голови бюджетної комісії, входив до команди голови облради Владислава Мангера. Останній рік Філіпчук прожив на території РФ, а за кілька днів до повномасштабного вторгнення приїхав із Сочі, нібито роздавати "гуманітарну допомогу" від росіян.

Нова Каховка: просять не призначати тричі мера

"Врятуйте мою сім'ю та місто Нова Каховка від зрадника та робочого центру РФ на території України. Коваленко Володимир Іванович — мер міста Нова Каховка, що він робив і робить коли в країні війна? Він спокійно жив пів року в місті Нова Каховка, співпрацював із раш*стською владою, і спокійно витрачав бюджет", — написала у фесбуці Ольга Данилова, радниця відділу служби Міністра у справах ветеранів України. Вона стверджує, що підтвердження її слів є, як і те, що після того, як Коваленко зрозумів, що Україна перемагає, він вирішив поїхати — до підконтрольної території України його супроводжували співробітники ФСБ. "У мене є свідки, які бачили, як джип Коваленка безперешкодно проїхав усі блокпости росіян і виїхав", — каже Фокусу Данилова. "Потім Коваленко не пройшов поліграф. Причому двічі. Мені відомо, що після провалу вперше, за нього попросив бізнесмен Карл Стурен. Він і Коваленко думали, що питання повторяться, але постали й нові. У результаті Коваленко не зміг відповісти на запитання про співпрацю з окупантами, тому і не було призначено на посаду керівника Новокаховської міської військової адміністрації", — продовжує вона.

Володимир Коваленко на посаді мера Нової Каховки з 2006 року тричі вдало балотувався як самовисуванець. "Він приріс до крісла керівника, і навряд чи його захоче віддати. У Новій Каховці давно не було політичної більшості, там була коваленківська більшість. З ОПЗЖ та "Блоку Петра Порошенка", пізніше працював із представниками партії "Слуга народу". Він умів налагодити контакт із різними політичними силами, при цьому зберігаючи свої ідеї", — каже Володимир Молчанов.

Наприклад, Коваленко відомий тим, що зберіг пам'ятник Леніну, який окупанти згодом поставили у центрі міста.

"Пам'ятник демонтували ще 2014-го з ініціативи активістів, — каже депутатка Новокахівської міської ради Ірена Лепень. — Коваленко ініціативи не виявляв. Навіть навпаки у день демонтажу зібрав проросійську громадськість, з ними були зіткнення. Потім погодився, запропонував, що зніме пам'ятник акуратно,хоча люди прагнули розбити монумент. Незабаром справді організував демонтаж, вивіз пам'ятник. Ми навіть не уявляли, що він його збереже. За інформацією каховчан, які працювали в комунальному підприємстві "Екосервіс", що займався прибиранням міста та вивозом сміття, пам'ятник відвезли туди КАМАЗом, сховали на вісім років. І ось, коли прийшли окупанти, вони дістали Леніна і встановили на площі. Сам Коваленко в цей момент перебував у місті, але взяв відпустку на два дні".

Депутатка каже, Коваленко ніколи не мав проукраїнських настроїв, "він нічого не робив, щоб зробити Україну в Новій Каховці". "Перші свята після Майдану він ще проводив із російськими піснями. Коли дізнався, що треба перейменовувати вулиці, декомунізувати, робив це "зі скрипом". Намагався, щоб жодної згадки про Майдан не було, вибирав щось нейтральне. Наприклад, вулицю Піонерську перейменували на Затишну. Єдине, чого вдалося досягти, то це перейменування вулицю Карла Маркса на Героїв України", — продовжує вона.

Крім того, Коваленко особисто добре знайомий із нинішнім гауляйтером Нової Каховки Володимиром Леонтьєвим. Лепень показує сторінку газети за 2014 рік та статтю із заголовком "Місто в надійних руках". На фото — кадр наради за участю Коваленка. Вона відбулася після того, як сталися вбивства на Майдані та захоплення Криму. "У статті йдеться про те, що треба формувати самооборону у Новій Каховці за принципом, як у Криму та запросив туди організацію ЗУБР, яка займалася реконструкцією боїв часів радянського союзу. Її очолював Леонтьєв", — уточнює депутатка.

Коваленко, як і Немерець, перебував у місті разом з окупантами. Але якщо Немерець виїхав на початку квітня, то Коваленко працював до 15 липня.

"24 лютого об 11 годині окупанти вже були в місті, — згадує Ірена Лепень. — Спочатку Коваленко працював у будівлі адміністрації, а потім йому запропонували переїхати в інше приміщення. Він продовжував виконувати свої обов'язки, його не чіпали. Займався комунальним господарством, висаджував квіточки, запустив фонтани, говорив, що це його обов'язки і він повинен це робити. Людей заспокоював, що все буде добре і місто живе повноцінним життям. А воодночас уже було багато арештів, багато полонених містян пройшло через підвали, хтось пропав безвісти, когось катували".

Ольга Данилова каже, що після того, як Коваленко не зміг стати головою Новокаховської міської військової адміністрації, він намагається контролювати місто через своїх людей та розв'язати питання прийнятного для нього призначення.

Володимир Молчанов пояснює, чому це вигідно: "На окупованих територіях — головне, це контроль над бюджетом та розподіл коштів безконтрольно. Під час війни ніхто за законом не може контролювати діяльність військової адміністрації. Немає жодного контролю — ні депутатського, ні громадського. Навіть контроль зі сторони державної аудиторської служби фактично відсутні, тому що під час воєнного стану ці перевірки заборонені, тому призначення завідомо сумнівних і корупційних осіб зазвичай призводить до корупційних схем. Ні за що не потрібно відовідати, на відміну від деокупованих територій, де потрібно боятися, що громадяни почнуть бунтувати та щось вимагати, намагатися щось контролювати. На окупованих територіях такої проблеми немає".

Нині місцеві депутати та експерти зазначають, що керівником міської військової адміністрації Нової Каховки може бути призначений директор КП "Міський Водоканал" Віктор Замковой. Його батько Віктор Замковой-старший обіймав посаду заступника директора КП "Екосервіс", а сам Замковой-молодший — цивільний чоловік дочки мера Нової Каховки.

Група депутатів, до якої входить і Лепень, вже звернулася до голови Херсонської ОВА Ярослава Янушевича з проханням не рекомендувати його президенту України для призначення.

"Проблема в тому, що Янушевич не знає місцевості, людей, він — людина з Києва, яка ніколи не жила на Херсонщині, не відчуває, чим вона дихає. Йому можуть рекомендувати людей, а він їх кандидатури може узгоджувати", — вважає депутатка Новокаховської міської ради Ірена Лепень.

Ось, наприклад, тільки затих скандал із помічником Сальдо Стельмашенко, з'явилася новина про призначення начальником управління фізкультури, молоді та спорту Тетяни Тертичної. І хоча останнім часом вона представляла партію мера Києва "УДАР Віталія Кличка", раніше була в "Опозиційному блоці" ще однієї партії, утвореної після розпаду "партії регіонів" президента Віктора Януковича.