Достукатися до Конгресу: чому в США почали переглядати фінансову допомогу Україні

"Президент Зеленський не перебільшує, коли говорить, що "без фінансової підтримки США і НАТО ми цю війну програємо". Як ви знаєте, ми надали Україні значні обсяги безпекової допомоги. До того ж через наше лідерство, наш приклад, близько 50 інших країн приєднались, щоб разом працювати в коаліції, щоб також надавати допомогу. Вони виділили близько 35 мільярдів доларів на ці загальні зусилля. Я думаю, що наше лідерство в цих зусиллях дійсно має значення", — зазначив під час слухань Остін, відповідаючи на запитання сенатора від штату Іллінойс Діка Дурбіна. Той поцікавився, що станеться, якщо США підтримуватиме лише Ізраїль.

"Думаю, це заподіє жахливої шкоди нашим цінностям, а також нашим основним інтересам, тому що всі ми об’єднані в бажанні відповісти агресорам", — додає Ентоні Блінкен, якого цитує кореспондент "Голосу Америки".

Дурбін уточнює: як не підтримка України вплине на стан справ у НАТО. У відповідь чує: під час спільного опору Альянс стає сильнішим.

"Якщо Путіну дозволять продовжувати діяти безкарно, він не тільки не зупиниться в Україні, а потенційно попрямує в наступну — країну НАТО, що викличе виконання нами наших обов'язків за статтею 5 альянсу НАТО", — додає держсекретар США.

Загалом американських сенаторів цікавить питання перспективи участі американських солдатів у війні у Європі. "Якщо ми не надішлемо ресурси (в Україну, — ред.), чи збільшиться ймовірність того, що колись нам доведеться відправити молодих американців у європейський театр війни", — запитав сенатор від штату Род-Айленд Джейк Рід. Міністр оборони США Ллойд Остін відповів: ймовірно Путін нападе на країни Балтії.

А згодом додає: "В Україні Путін відчув, що може перечекати. Це частина його стратегії, основна частина його стратегії. Він сподівається, що Заходу набридне підтримувати Україну, і таким чином він скоро досягне свого. Якщо це так, якщо ми не будемо підтримувати Україну, і Путін переможе, він не зупиниться на Україні. Ми це знаємо, всі це знають. Тому я вважаю, що важливо робити все необхідне, аби підтримати Україну та Ізраїль і допомогти їм захистити свою суверенну територію".

Міністр переконує: фінансова допомога Україні та іншим союзникам є інвестицією в оборонну промислову базу США і допомагає Сполученим Штатам поповнювати та оновлювати власні оборонні запаси.

Посланці адміністрації президента Джо Байдена під час слухань намагалися переконати конгресменів погодити спільний пакет допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та для захисту свого південного кордону — виділити кошти не тільки на оборону, а й підтримку економіки та посилення антикорупційних органів. А також звернути увагу, що війна в Сирії, Україні та Ізраїлі має один і той ж слід. Це — Росія та Іран, тож треба протистояти обом.

"Слухання відбулися для того, аби переконати Конгрес, що голосування за єдиний великий пакет є правильним і необхідним з багатьох причин, — говорить Фокусу експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв. — Адміністрація Байдена націлена тепер, очевидно, на нову безпекову доктрину. Тобто ми не говоримо окремо про національну безпеку США, інтереси США за кордоном та ще окремо про допомогу союзникам за кордоном. Усі виклики, всі кризи — це єдиний фронт, єдиний набір проблем, з яким США мають працювати. Тому завдання адміністрації Байдена, яке виконував Блінкен, полягає у тому, аби довести конгресменам, що розділення пакетів не допоможе вирішити одну глобальну проблему, а затягне ті процеси, які мають відбутися вже".

Протистояння в Конгресі

Як відомо, 20 жовтня президент США Джо Байден подав до Конгресу новий запит про фінансування підтримки Ізраїлю та України — понад $105 мільярдів. Зокрема, він передбачає $61,4 млрд допомоги Україні та $14,3 млрд допомоги Ізраїлю, а також кошти для Тайваню та охорони південного кордону США. Окрім того, йдеться про спільну гуманітарну допомогу Україні, Ізраїлю, Газі на суму $9,15 млрд.

Але ця ідея досі не знайшла підтримки у Конгресі — закон не винесений на голосування. Окремі групи конгресменів запропонували розділити її на пакети. Так з'явився законопроєкт, який передбачає окрему допомогу Ізраїлю від республіканців. Його пропонують проголосувати першим.

Проте очевидно, що Білий дім з такою пропозицією не погодиться. В адміністративно-бюджетному управлінні вже заявили, що цей законопроєкт "поганий для Ізраїлю, для регіону Близького Сходу і для американської національної безпеки", адже ця пропозиція "додає партійність у підтримку Ізраїлю", не відповідає моменту — у ній відсутня допомога Газі, Україні та союзникам в Індо-Тихоокеанському регіоні. Тож Байден скористається своїм правом вето, якщо документ дійде до нього.

Наразі експерти зазначають: більшість законодавців підтримують допомогу Україні, проте впевненості у формі надання її не має. Американські медіа називають суперечки щодо цього та пошуки рішення — "останньою конгресовою битвою за допомогу України до президентських виборів".

І найбільше розбіжностей існує всередині республіканської партії. У той час як у Сенаті її керівники підтримують Україну, виступаючи за спільний пакет, у Палаті представників Конгресу такої єдності немає. Новообраний спікер палати конгресмен-республіканець Майк Джонсон особисто виступає за розділення допомоги. Його ідею підтримує ще певна когорта республіканців, переважно трампістів.

"Але недарма вчора Блінкен вперше офіційно зустрівся з Джонсоном. Відомо, що говорили про підтримку України та Ізраїля, — зазначає у розмові з Фокусом президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць. — Думаю, йшлося про те, що закон про окрему допомогу Ізраїлю не може бути ухвалений. Він навіть не дійде до голосування у Сенаті, а буде знищений на рівні комітетів".

Олександр Краєв зауважує, що у випадку допомогу Ізраїлю в рядах конгресменів зменшилась підтримка. І все через те, що частина Конгресу не підтримує наземну операцію в Газі, яку вже розпочав Ізраїль.

Тож наразі ймовірність того, що загальний пакет допомоги, запропонований 20 жовтня Байденом, може бути розділений, зберігається. Як саме — поки не зрозуміло. Як і не зрозуміло, яких правок можуть зазнати.

Так і сталося. 2 листопада нижня палата Конгресу ухвалила окремий пакет для Ізраїлю на майже $14,5 млрд. "За" проголосували республіканці, демократи, окрім дванадцяти, — проти. Далі — законопроєкт йде до Сенату. Там, ймовірно, мають повернути пакетне голосування — додати Україну.

Особливості американської політики

Політолог-міжнародник Олексій Коломієць говорить, що у питанні допомоги союзникам більше внутрішньої американської політики, аніж зовнішньої. Він звертає на три моменти.

Перший — запізніле винесення питання допомоги України на голосування, бо час говорити про необхідність такої розпочалися ще в червні.

"Аби голосували у липні чи на початку серпня 2023 року, жодних питань би не було. Але дотягнули до 29 вересня, допомогу Україні заклали у бюджет, якій зрештою не вдалося проголосувати", — говорить він.

Друге — у Сенаті могли б наполягати, що тимчасовий бюджет міг би бути проголосований з додатковою допомогою для України.

"Проголосували би і передали назад до Палати представників. Подивились би, що відбулось би у Палаті представників", — припускає експерт.

"Третє ж трапилось вже після голосування за тимчасовий бюджет — було знято спікера Маккарті. "Лише вісім республіканців, так званих радикалів, дали голоси з усієї фракції у 221. Тобто команда, аби зняти Маккарті надійшла з Білого дому. Аби хоча б вісім демократів з 212 не проголосували, він би залишився, і, думаю, фінансування для України було б проголосоване. У той момент до нападу Хамасу на Ізраїль залишилося чотири доби".

Тобто, експерт переконаний, що не треба в односторонньому порядку звинувачувати республіканців, які нині виступають за розділення пакетів допомоги, а дивитися більш широко.

"Там відбуваються важкі речі, за нашими спинами. Але момент істини наближається", — говорить президент Центру європейських та трансатлантичних студій.

В очікуванні федерального бюджету

Зараз важкий момент для Конгресу — до 17 листопада необхідно ухвалити федеральний бюджет, в іншому випадку робота державних органів США буде заблокована.

"Знову питання допомоги України накладається на інші питання, — зазначає Коломієць. — Складно зараз прогнозувати, хто та як себе поведе щодо питань України, Тайваню та охорони кордонів. З кожною годиною рівень істерики у США буде зростати. І боюсь навіть думати, що зараз будуть вестися ігри, в яких ніхто не думає ані про Тайвань, ані про Ізраїль, ані про Україну, а про гроші. Ми ж згадуємо, що Джонсон сказав, що не будемо підтримувати законопроєкт, який змушуватиме просто друкувати гроші. Але вони вирішили для Ізраїля взяти кошти з програми по фінансуванню зі служби внутрішніх доходів, що викликало гнів Білого дому".

Олександр Краєв говорить, логічно було б, аби Конгрес спочатку проголосував федеральний бюджет, а вже потім були схвалені додаткові програми підтримки.

"Але де-юре Конгрес може провести голосування за додаткові пакети допомоги, а вже потім запустити у хід ці програми, — говорить експерт. — Ризик у тому, якщо зараз будуть проголосовані ці програми, то під час голосування за бюджет у трампістів виникне питання — чому б не зменшити допомогу Україні у федеральному бюджеті, є ж додаткові програми".

Нині аналітик Ради зовнішньої політики "Українська призма" бачить три ймовірних можливості розвитку подій.

"Оптимістичний сценарій, коли пакет по Україні ухвалюють з разом з певною іншою країною, можливо, з Тайванем. А згодом і федеральний бюджет без правок. Тоді сумарно на Україну буде передбачено $95-105 млрд на рік. І це величезні кошти, які закривають нам все", — говорить він.

За реалістичного сценарію має бути прийнятий федеральний бюджет з $35-40 млрд на рік для України, а також з правками, можливо, з певним зменшенням, ухвалюють пакет допомоги, запропонований Байден. У цьому випадку Україна може отримати також значну суму для підтримки.

Також є песимістичний сценарій, за якого конгресмени провалюють "пакет Байдена" і урізають федеральний бюджет. Але Краєв переконаний, останній варіант є малоймовірним.

Важливо

Американська гра у політику з Україною: чому падає підтримка та як повернути бюджет допомоги