Армія РЕБ. Як і чому знижується відсоток збиття російських ракет

Командування Повітряних сил України у своїх зведеннях за результатами відбиття масованих повітряних атак ворога, почало повідомляти про використання засобів радіоелектронної боротьби(РЕБ). Так, наприклад, 23 січня речник Повітряних сил Юрій Ігнат розповів, що частина ворожих ракет просто не долетіла до своїх цілей. Уточнивши, що може бути повʼязано зі старістю російської зброї, а також іншими факторами.

"Збили 15 із 15 крилатих ракет, збили одну Х-59, а ті 20, які не збили, вони й не всі долетіли до своїх цілей унаслідок певних причин, скажімо так. Це, можливо, і застаріла зброя, якісь неполадки, а можливо, і втручання наших РЕБ", — заявив Ігнат.

Відзначимо, що саме засоби РЕБ головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний називає однією зі складових можливого успіху Сил оборони України. Про це він писав у своїй статті для The Economist, яку деякі політичні аналітики назвали такою, що зіпсувала його стосунки з президентом Володимиром Зеленським.

Україна має потужну базу розробки засобів радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ та РЕР). З відкритих джерел відомо, що їх розробкою, виробництвом та модернізацією займаються запорізька "Іскра", харківський "Протон", донецький "Топаз" (підприємство було евакуйовано ще 2014 року на підконтрольну територію). В ЗМІ була інформація і про розробку надсекретної РЕБ "Покрова", про яку повідомляв той же генерал Залужний.

"На цей час нами практично досягнуто паритету щодо виконання завдань з РЕБ, що суттєво ускладнює можливість досягнення переваги збройними силами як РФ, так і України під час застосування озброєння та військової техніки й військ у цілому", – писав Залужний у The Economist.

Чому ППО почала збивати менше ракет

Інформація про відбиття ракетних атак РФ за допомогою засобів РЕБ викликала певну пересторогу у суспільства. В соціальних мережах почали обговорювати, що арифметика не сходиться: кількість ракет, які застосував ворог, значно більше, ніж тих, що було збито ППО.

Колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ та колишній заступник командувача Повітряних сил генерал-лейтенант Ігор Романенко вважає, що зʼявилася необхідність пояснювати, яким чином ефективність ППО по відбиттю атак сягала 80-90% цілей, а зараз 30-40%.

"Відзначу, що критерієм оцінки ефективності роботи ППО є не кількість збитих ракет, а кількість ворожих цілей, які не виконали свої завдання. Тобто, певна диференціація – скільки повітряних цілей було використано в атаці, скільки з них було збито засобами ППО, скільки придушено засобами радіоелектронної боротьби та перешкод", — пояснює Фокусу Романенко.

Головний редактор профільного видання Defense Express Олег Катков у коментарі Фокусу повідомив, що вперше про застосування засобів РЕБ проти російських цілей стало відомо ще влітку 2023 року. Тоді повідомлялося про їхню протидію надзвуковим протикорабельним ракетам "Онікс".

Як крилата ракета та дрон наводяться на ціль

Крилаті, балістичні ракети або безпілотники мають свої засоби наведення на конкретно задану ціль. Відмінність у тому, що безпілотники обмежені в кількості таких систем через свої розміри. В ракетах застосовують різні системи наведення, що дублюють і доповнюють одна одну. Найпростішою системою наведення є інерціальна, яка використовує комплекс механічних гіроскопів, акселерометрів, що майже не піддають впливу електроніки. Як правило, такі застосовуються в дронах-камікадзе. Система наведення на ціль дозволяє ракеті рухатися до заданої цілі автономно, змінюючи напрямки руху та висоту польоту.

Завдання засобів РЕБ у тому, щоб за допомогою електромагнітного випромінювання та радіосигналів вплинути на ці пристрої противника. Тобто, виявити та придушити їхнє використання. Для цього використовується власне випромінювання або відбивання такого випромінювання від повітряного об'єкта противника.

"Якщо є якийсь інструмент, то проти нього також знайдеться свій інструмент, нічого неможливого не буває. Звісно, все залежить від комплексу наведення, якщо це геолокаційні, типу GPS, з такими можна боротися, також з оптичними головками наведення, щодо інерціального наведення – тут складніше", — говорить Фокусу заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь.

Чи здатна РЕБ знищити крилату ракету

Олег Катков відмічає, що перспектива у вітчизняних РЕБ є, як і в їхньому подальшому розвитку. Проте наразі РЕБ не є чарівним засобом, який здатен вимкнути всі російські крилаті ракети або повернути їх назад в місце запуску, але здатен знизити ефективність їхніх атак.

"Зараз ми можемо говорити, що засоби впливу на системи наведення здатні відхилити цілі, але навіть сотня метрів в умовах міста, це все-таки влучання. Ефективність засобів РЕБ залежить від систем наведення крилатих ракет, проти яких вони взаємодіють – є ракети які реально подавити, а є ні, проти яких вони діють", — розповідає експерт Фокусу.

З ним не погоджується Ігор Романенко, який вважає, що в теорії технічно можливо збити наведення та навігації ворожої цілі та відправити її, умовно, назад. Але такі задачі вкрай складні для виконання.

За словами експертів, засоби РЕБ не зможуть повністю замінити комплекси протиповітряної та протиракетної оборони, але здатні значно полегшити їхню роботу в боротьбі з російськими ракетами. Сьогодні ця тема вкрай актуальна, враховуючи те, що кількість ракет-перехоплювачів до західних систем, на кшталт MIM-104 Patriot чи SAMP/T, зменшується.

Які перспективи РЕБ в Україні

Романенко підкреслює, що для того, щоб максимально захистити територію Україну потрібно будувати цілі поля РЕБ. Це теоретично можливо, але практично – химерно, враховуючи розміри країни та наявність кількості таких засобів, навіть з підтримкою союзників.

Можна припустити, що великі інфраструктурні та стратегічні обʼєкти прикривають засоби РЕБ, крім ППО. Вже точно зрозуміло, що це можна бачити на прикладі Москви: як саме вони працюють, коли українські дрони не долітають до цілей та падають раніше. Саме тому було змінено цілі для атак. У Туапсе та Лузі росіяни не встигли поставити РЕБ, і результат для України був вкрай успішним.

"Зараз можна говорити, що Сили оборони використовують осередкове застосування та розміщення, це вже дає змогу протидіяти з повітряними цілями ворога. Але крилаті ракети проходять такі осередки, та знову наводяться на свої цілі. В зонах роботи РЕБ, як правило, використовуються інерціальні системи наведення, а потім переходять на інші", — пояснює експерт Романенко.

Наприкінці 2023 року віцепрем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що завданням на майбутній рік є створення "армії РЕБ" за аналогією з "армією дронів". Очікується відкриття ринку та залучення комерційних гравців. Тоді ж Верховна Рада звільнила від сплати ПДВ ввезення складових, необхідних для радіолокаційних комплексів, засобів РЕБ, спростивши їх імпорт.

Важливо

Нові цілі. Що означають атаки балістичними ракетами Києва з боку РФ