Хто ким керує: чи справді США вказують, куди може бити Україна, а куди не треба
У західних ЗМІ з’явилася інформація про те, що українська влада свідомо ігнорує заклики Сполучених Штатів стосовно припинення ударів по російським нафтопереробним заводам. Чи справді це так, і чи існує межа побажань союзників стосовно об’єктів для атак на території Російської Федерації і не лише, з’ясовував Фокус.
Про те, що офіційний Київ ігнорує систематичні заклики США припинити удари безпілотниками по території Росії, повідомляє The Eсonomist.
Видання посилається на офіцера української розвідки із позивним Детектив. Він сказав, що не отримував наказів про припинення ударів. За словами співрозмовника журналу, минулого тижня "відбувся відхід від нафтової інфраструктури", але "ймовірно, це тимчасово, бо наші цілі змінюються з кожним днем і ми тримаємо росіян у напрузі".
Нагадаємо, нещодавно держсекретар Ентоні Блінкен заявив про те, що США не підтримують ударів України по території Росії і за даними The Washington Post, Володимир Зеленський "сильно розлютився" після таких сигналів з Вашингтона.
Ці інциденти, констатує WP, дещо посилили напруженість у відносинах між Києвом і Вашингтоном на тлі законопроєкту про військову допомогу, що застряг у Конгресі, майбутніх виборів президента США і максимальних за шість місяців світових цін на нафту.
Тим часом, як зазначають експерти, з якими поспілкувався Фокус, публічні меседжі, які надходять з-за океану, часто-густо не відповідають реальній позиції американських союзників.
Удари по російським НПЗ рикошетять по американським бізнесменам
"Насправді, якщо розуміти підґрунтя, то все, за великим рахунком, гаразд. Так, російські НПЗ дійсно дещо бентежать США, оскільки, за деякою інформацією, окремі американські бізнесмени мають відношення до нафтопереробки у Росії, тому це певним чином удар по їхнім кишеням і вони просять тамтешню владу якось посприяти, щоб змінити ситуацію. А ось на ринок це впливає не суттєво, хоча саме такі заяви з Вашингтона систематично звучать поряд з меседжами про недопустимість ескалації, необхідність сідати за перемовний стіл з РФ і так далі", — зауважує у розмові з Фокусом політолог, експерт з ракетних програм Олександр Кочетков.
На переконання експерта, заяви союзників про необхідність припинення атак на росНПЗ — це "зовнішній політично-дипломатичний орнамент з різними, подекуди показово-строкатими візерунками".
"Насправді ж у США немає якихось серйозних заперечень щодо вибору Україною цілей для ударів. Більше того, вибір цілей для дальніх ударів з використанням американської зброї проходить за участі розвідки США і жодних заперечень та "хотєлок" не виникає в контакті наших військових з американськими колегами. Ну, а те, що ми робимо завдяки власним засобам, визнають і американці, і європейці, констатуючи, що це наше повне право бити туди, куди ми вважаємо за потрібне", — наголошує Олександр Кочетков і додає, що якщо були б прямі вказівки куди бити чи не бити, "ми про це точно швидко дізналися б, бо воюють не дипломати, а військові".
На прохання Фокусу змоделювати ситуацію і спрогнозувати, чи будуть союзники, зокрема американські, виступати проти подальших атак, наприклад, на Кримський міст, експерт зазначив наступне: "Стосовно Кримського мосту, навряд чи хтось з партнерів виступатиме проти його руйнування. Ми неодноразово били по ньому західною зброєю, зокрема Storm Shadow, SCALP, а координати задаються за допомогою наших зовнішніх партнерів. Тобто вони не мають нічого проти".
"Привідкрию певну таємницю, якою володію: пропозиція щодо знищення Кримського мосту походить саме від наших партнерів. Навпаки, це ми вагалися певний час в тому сенсі, що це, мовляв, важко, тоді як партнери нам казали: "Треба знищувати!", — додає Кочетков.
На його переконання, в історії з мостом є лише технологічні проблеми, які стосуються того, як накопичити все необхідне, щоб атакувати цей об’єкт одразу великою кількістю безпілотників з неба, Storm Shadow, "які дуже підходять Кримському мосту", і морськими дронами.
"Росія, до речі, переконана, що ми знищимо Кримський міст, саме тому вона зараз активно розбудовує коридор в АРК по суходолу", — підсумовує Олександр Кочетков.
Удари по НПЗ болючі для Путіна
Своєю чергою політолог Віталій Бала у коментарі Фокусу зазначає наступне: "Ракети, які летять на відстань понад 100 кілометрів, надають нам наші партнери. Так, наші заявляють про наші ж безпілотники, що летять "у гості" до російських НПЗ, але я не думаю, що БПЛА можна наробити такої шкоди, як ракетою. А наші партнери, зокрема Великобританія, яка надала Storm Shadow, чітко заявила: "Куди хочете, туди й стріляйте".
Україна, наголошує Віталій Бала, дійсно має повне право бити туди, куди забажає, тому до "теми роздмухування припинення ударів по росНПЗ докладають руку росіяни, які, за різними даними, внаслідок українських ударів втратили близько 10% нафтопереробних заводів".
"Все це (удари по НПЗ — Ред.), звісно, дуже боляче для Путіна, тому якщо менше б виступав наш Буданов — було б тільки краще. Тим більше, що поки точно невідомо, а хто це все робить. ГУР? Не факт. СБУ? Теж не факт. Хоренка — командувача Сил спеціальних операцій, до слова, звільнили після інтерв’ю, коли він сказав, що більше 50% всього того, про що говорив Буданов, зробили саме руками ССО. А взагалі — подібного роду операції люблять тишу", — підсумовує Віталій Бала.
ВажливоДо речі, згаданий експертом очільник Головного управління військової розвідки Міністерства оборони (ГУР МОУ) Кирило Буданов напередодні заявив, що Україна планує продовжувати завдавати ударів по російських військових об’єктах на території РФ.
Зокрема, в інтерв’ю Washington Post Буданов зазначив, що ГУР планує завдати ударів по російській оборонно-промисловій базі (ОПБ) та критично важливих військових об’єктах, як-от аеродроми та командно-штабні пункти, у відповідь на прогнозований наступ Росії влітку 2024 року.
Очільник ГУР окремо підкреслив, мовляв, ці удари мають на меті показати, що Володимир Путін не може "захистити (російське) населення від війни".
"Коли ти сидиш, скажімо, у Петербурзі, і бачиш війну лише по телевізору, ти завжди будеш її підтримувати. Втім, люди починають помітно нервувати, коли якийсь об’єкт атакують якраз біля їхнього будинку", — зазначив Кирило Буданов.
Тим часом про те, що можливість припинення атак, зокрема, на нафтопереробні заводи Росії може ситуативно розглядатися українською владою, заявив глава МЗС Дмитро Кулеба.
За словами міністра закордонних справ, коли західні союзники України просять її припинити атаки, вони не пропонують нічого натомість, а "потрібно мислити своїми інтересами".
"Якщо партнери кажуть: ми даємо вам сім батарей Patriot, у нас до вас прохання, можна не робити цього і цього, тоді є предмет для розмови. А якщо немає батарей, немає пакету допомоги і тебе просять про щось, то немає й предмету для розмови — кожен виживає, як може", — сказав урядовець в ефірі телемарафону.
Тим часом у своєму звіті за 18 квітня експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) констатують, що удари по об’єктах на території Російської Федерації є "невід’ємною складовою української кампанії з деградації галузей, які підтримують російські військові зусилля і військовий потенціал, розгорнутий в російському тилу".