Напружуються й дорікають: чому Вашингтон забороняє Україні бити по НПЗ РФ, — ЗМІ

НПЗ РФ, нафтопереробний завод РФ, НПЗ РФ атака дронів, НПЗ РФ вибух, НПЗ РФ пожежа, НПЗ РФ влучання, США реакція на НПЗ РФ, США й Україна НПЗ
Фото: Соцмережi | США не задоволені ударами ЗСУ по НПЗ Росії (ілюстративне фото)

Українська енергетика від ударів РФ страждає набагато сильніше, ніж російська нафтопереробка від ударів дронів, пишуть журналісти. Тому у Вашингтоні вважають, що Силам оборони краще не атакувати НПЗ, а бити по військових цілях.

Related video

Американські військові вважають, що українцям варто зосередитися на військових об'єктах ЗС РФ, а не на нафтопереробних заводах (НПЗ). Вони впевнені, що Україна, завдаючи таких ударів, нібито значно більше втрачає, ніж набуває. Про те, як у США та Європі аргументують прихильність чи неприхильність до атак по НПЗ РФ, ідеться в статті на порталі The Washington Post.

Журналісти поспілкувалися з низкою українських, американських, європейських урядовців, імена яких не вказують. Водночас вони перелічили пояснення представників США, які в цілому можна поділити на дві групи, — політичні та військові. Уряд президента Джо Байдена наполягає, що удари по НПЗ потрібно припинити. Аргументи США не підтримуються в Європейському Союзі. Навпаки, там нагадують, що Росія — агресор, а вказані цілі — законні та корисні.

Важливо
Заборона на підриви НПЗ: який засіб шантажу США відшукала Росія, — експерт (відео)

На порталі написали, що перше попередження озвучила віцепрезидентка Камала Гарріс під час спілкування з президентом України Володимиром Зеленським. Спілкування відбулося 16—18 лютого на Мюнхенській безпековій конференції. Друге попередження — від радника з національної безпеки Джейка Саллівана, який задля цього особисто прилетів у Київ. Наступні попередження журналісти не деталізували. Зазначимо, про це ж говорив міністр оборони США Ллойд Остін і одна з його помічниць Селест Валландер.

Удари по НПЗ РФ — деталі

Політичний аргумент США — можливий вплив ударів по російській нафтопереробці на світові та внутрішньоамериканські ціни на бензин. Офіційною підставою називають зменшення підтримки України в Європі. У відповідь на ці пояснення неназваний співрозмовник журналістів заявив, що зростання цін на бензин — наслідок інших причин: зменшення видобутку нафти країнами-членами ОПЕК і атак хуситів на танкери в Червоному морі, з якими не можуть справитися США та союзники.

Військові аргументи складаються з трьох частин:

  1. Насправді влучання по НПЗ не завдають їм суттєвої шкоди. Є невеликі пошкодження деякого устаткування, яке швидко ремонтується. Наприклад, на нафтовому порталі Усть-Луга все відновили протягом тижня.
  2. У відповідь на удари РФ почала нищити українські енергетичні об'єкти, і ці втрати набагато дорожчі, ніж зазнає Росія.
  3. У когось можуть виникнути сумніви, чи дійсно НПЗ є військовими цілями — вони начебто насправді є цивільним об'єктами інфраструктури.

У підсумку військові вважають, що краще свої спроможності Україні націлювати на безсумнівно військові об'єкти, написали журналісти.

На порталі також вказали, як українські урядовці, що спілкуються із західними партнерами, обґрунтовують необхідність ударів. Наприклад, президент України Володимир Зеленський у розмові з віцепрезиденткою заявив, що удари по НПЗ виявилися справді дошкульними для росіян. Також вони є альтернативою відсутнім снарядам, які ЗСУ мали б отримати від США, але не отримали. Ще одне пояснення — такі атаки підіймають ентузіазм українців, які бачать пошкодження російської інфраструктурі.

"Запит роздратував Зеленського та його головних помічників, які розглядають серію ударів Києва з безпілотників по російських енергетичних об’єктах як рідкісну яскраву пляму у важкій війні з більшим і краще оснащеним ворогом", — ідеться в статті The Washington Post.

Зазначимо, Україна здійснила дві хвилі атак на російську нафтогазову галузь. Перші атаки БПЛА відбулися з вересня 2023 року по середину лютого 2024 року. Згідно з підрахунками аналітиків, вдалося дістати до 18 об'єктів в РФ: НПЗ, нафтобаз, нафтових терміналів тощо. Після цього відбулася наступна серія ударів, під час яких отримали пошкодження близько 12% російських нафтових потужностей, підрахували в Bloomberg.

У квітні відбулася одна повітряна атака — по двох цілях за 1200 км від України, у Татарстані. Дрон, схожий на мінілітак, влучив по нафтопереробному заводу ТАНЕКО та по майданчику "Алабуга", на якому складають дрони-камікадзе Shahed-136.

Нагадуємо, 15 квітня було гучно у двох окупованих регіонах України: у Бердянську та Севастополі. Також журналісти опублікували супутникові світлини ударів ракет Storm Shadow по Луганському машинобудівному заводу.