Таємний проєкт Меркель: як Німеччина допомагала Путіну готуватися до вторгнення в Україну, — ЗМІ
Напередодні незаконної російської анексії Криму у 2014 році уряд Ангели Меркель планував реалізувати масштабний оборонний проєкт спільно з Росією. Йшлося про будівництво восьми сучасних військових тренувальних центрів на суму майже 1 мільярд євро, які мали підготувати російські війська за західними стандартами.
Як пише видання The Telegraph, у книзі "Провал — розслідування історії політики Німеччини щодо Росії" німецьких журналістів Катьї Гльоґер і Георга Масколо йдеться, що уряд Німеччини підтримував ідею створення в Росії мережі тренувальних баз, оснащених новітніми технологіями моделювання бойових дій. Проєкт передбачав використання лазерних систем, сенсорів і піротехнічних пристроїв, здатних відтворювати реальні умови бою — за зразком німецького навчального центру Бундесверу поблизу Магдебурга.
Розслідування показує, що ініціатива з’явилася після війни Росії з Грузією у 2008 році, коли Кремль визнав необхідність модернізувати армію. Тодішній російський лідер Володимир Путін зацікавився досвідом німецьких військових і звернувся до Берліна з проханням про допомогу у створенні аналогічних центрів.
За словами генерала Йозефа Нібеккера, колишнього радника канцлера Герхарда Шрьодера, уряд ФРН справді мав політичну вказівку сприяти реалізації цієї ідеї: "Це було чітке завдання — підтримати бажання Росії до співпраці настільки, наскільки це можливо".
У 2011 році під час візиту до Москви тодішній міністр оборони Томас де Мезьєр заявив, що Німеччина "має інтерес у створенні сучасної, добре керованої російської армії". Водночас він визнав, що мав "внутрішні сумніви", але відчував значний тиск з боку політиків, армійських структур і промисловців, які підтримували цей проєкт.
Втім, після початку окупації Криму у лютому 2014 року угоду було остаточно згорнуто. Компанія Rheinmetall, яка мала забезпечувати технічне оснащення центрів, повідомила, що фактично не встигла розпочати реалізацію, а уряд Німеччини заблокував усі форми військової співпраці з Росією.
Автори книги зазначають, що розкриті деталі суперечать пізнішим заявам Ангели Меркель, яка вже після відставки звинувачувала Польщу та країни Балтії у небажанні вести діалог із Путіним після Мінських домовленостей.
Нагадаємо, що Меркель стверджувала, що у 2021 році прагнула організувати переговори між ЄС і Кремлем, але ініціативу заблокували Польща та Балтійські країни, побоюючись надмірної м’якості до Москви. Вона вважала, що це, разом із пандемією, посилило напруження та зрештою сприяло агресії Росії.
Згодом міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна відкинув такі твердження та наголосив, що справжньою причиною війни стали імперські амбіції Кремля та ігнорування Заходом його загроз.