Путін планував завершити війну в Україні, але "конфлікт в Ірані все змінив", — NYT
На початку 2026 року Кремль опинився перед ризиком серйозної економічної кризи, і це могло підштовхнути главу РФ до переосмислення війни проти України. Однак стрімкі зміни у світовій політиці, зокрема ескалація на Близькому Сході, фактично зняли з Москви частину тиску і змінили її розрахунки.
Як пише The New York Times, ще на старті року в Росії стрімко падали доходи бюджету, скорочувалося виробництво, бізнес втрачав доступ до кредитів через захмарні ставки, а ризики масових банкрутств лише зростали. Особливо показовою стала ситуація з нафтою, яку Росія була змушена продавати зі значним дисконтом, що боляче вдарило по ключових доходах держави.
У таких умовах глава РФ Володимир Путін, який раніше фактично ігнорував економічні застереження, у лютому почав уважніше дослухатися до ситуації. У його оточенні заговорили про те, що економічні труднощі можуть змусити Кремль хоча б частково переглянути свою позицію щодо війни і замислитися над варіантами переговорів.
Ці настрої підкріплювалися й розмовами про кадрові зміни. Серед можливих фігур, які могли б отримати більший вплив у переговорах, називали Ігор Сєчін — одного з найближчих до Путіна людей. Паралельно ширилися чутки про потенційне перезавантаження уряду, яке могло зачепити і прем’єра Михайло Мішустін. Усе це виглядало як підготовка до можливого політичного маневру.
Втім, цей сценарій швидко втратив актуальність, і після різкого загострення ситуації навколо Ірану і загибелі верховного лідера Алі Хаменеї світові ціни на нафту стрімко пішли вгору, і ці зімни повернули Росії відчутний фінансовий ресурс. Одночасно зросли доходи від експорту, а глобальні проблеми з продовольством підвищили попит на російські добрива.
Не менш важливим для Кремля стало і те, що увага Сполучених Штатів переключилася на Близький Схід. Зокрема, це не лише послабило фокус на війні в Україні, а й потенційно скоротило обсяги допомоги Києву. До того ж у Москві розраховують на внутрішні політичні коливання у США, які можуть вплинути на позиції Дональд Трамп та загальний курс Вашингтона.
Водночас навіть у самій Росії не всі вірять у довготривалість такого полегшення. У політичних і ділових колах припускають, що ефект від зовнішніх факторів може виявитися короткочасним, а санкційний тиск з часом повернеться.
"Здається, що незабаром пану Путіну доведеться зробити важливий вибір: або погодитися на певну форму деескалації в Україні, потенційно включаючи припинення війни, або рухатися в протилежному напрямку — посилити контроль за всіма напрямками, навіть до точки нової мобілізації. Неможливо передбачити, яке рішення прийме пан Путін. Але великим фактором буде те, чи продовжить Америка вести власну війну", — йдеться в статті.
Раніші видання Fortune писало, що голову вигоду з конфлікту США та Ізраїлю проти Іран здобув глава РФ Володимир Путін. Завдяки зростанню цін на нафту та тимчасовому послабленню санкцій Росія змогла значно поповнити державні доходи, які Кремль може використати для фінансування війни проти України.
Крім того, Фокус писав, що США зараз тиснуть на Україну щодо відведення військ із Донецької області, і Росія підтримує цю позицію. Якщо переговори не просунуться, Вашингтон може припинити участь у них і переключитися на Близький Схід.