4 роки після заборони ОПЗЖ: обрані від проросійських партій депутати досі працюють у радах, — "Голка"

Про це йдеться у матеріалі громадської ініціативи "Голка" з посиланням на народного депутата від "Голосу" Романа Лозинського.

За його словами, ще у 2022 році уряд подав законопроєкт №7476, який мав припинити повноваження депутатів заборонених партій у місцевих радах, однак документ досі не розглянули у сесійній залі.

"Антидержавні партії дійсно заборонені, але їхні представники у владі не понесли жодної відповідальності", — заявив Лозинський.

За його словами, законопроєкт блокували депутати від заборонених партій у парламенті та частина монобільшості, яка "не хотіла втрачати союзників із екс-ОПЗЖ під час голосувань".

Лозинський розповів, що понад 150 народних депутатів ще у січні 2023 року звернулися до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука з вимогою винести урядовий законопроєкт до зали парламенту. Після зміни складу уряду документ, за словами депутата, фактично "згорів".

Голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів заявила, що парламент швидко розглядає окремі резонансні законопроєкти, але питання щодо проросійських політиків роками не виносяться на голосування.

"У Київраді досі сидить обраний від ОПЗЖ депутат Олександр Попов, який в часи Януковича встановлював на Майдані йолку. Там таки депутатом є адвокат Медведчука", — сказала Федорів.

Вона також згадала, що у Запорізькій міськраді депутати від заборонених партій входять до земельної комісії та, за її словами, "віддають під забудову сквер, названий на честь загиблого адвоката Тарасова".

Федорів окремо назвала депутатів, які не підтримали заборону проросійських партій. За її словами, серед них були Сергій Дунаєв та Василь Німченко. Ще близько 40 нардепів не голосували, зокрема Нестор Шуфрич і Геннадій Касай.

Попри відсутність окремого закону, деякі місцеві ради самостійно обмежують роботу депутатів від заборонених партій. Депутат Київської облради Роман Титикало повідомив, що облрада ухвалила рішення про призупинення їхньої діяльності та рекомендувала громадам області зробити так само.

"Ми розробили проєкт рішення, яким призупинили їхню діяльність у зв’язку з тим, що партії є забороненими", — сказав Титикало.

За його словами, у багатьох громадах Київщини подібні рішення вже ухвалили.

Після місцевих виборів 2020 року до рад потрапили майже 4 тисячі депутатів від нині заборонених партій. Найбільше — від ОПЗЖ, "Партії Шарія" та "Блоку Володимира Сальдо". Водночас партія "Наш край", створена переважно вихідцями з "Партії регіонів", через суд змогла відновити свою діяльність. До ухвалення закону від неї у місцевих радах було зареєстровано 1853 депутати.

У Верховній Раді також зареєстрований законопроєкт №9081, який передбачає люстрацію проросійських політиків під час виборів. Документ має заборонити участь у виборах депутатам та міським головам від таких партій.

"Законопроєкт про перші повоєнні вибори має заборонити участь проросійських діячів у виборчому процесі", — заявив Лозинський. За його словами, навіть якщо повну заборону ухвалити не вдасться, у бюлетенях мають інформувати виборців про кандидатів "з антиукраїнським шлейфом".

На момент публікації новини зазначені депутати не коментували публікацію громадської ініціативи "Голка".

Голова ЦВК Олег Діденко заявив, що заборонені проросійські партії не зможуть брати участь у виборах, однак чинне законодавство не забороняє балотуватись колишнім членам цих політсил. Також санкції проти окремих осіб наразі не є підставою для відмови у реєстрації кандидатом.

Заступник командира 3-ї ОШБр Максим Жорін заявляв, що в Україні досі працює бізнес, пов’язаний із проросійськими діячами. Як приклад він навів ТРЦ Skymall, прибуток від якого, за його словами, отримує ексдепутат ОПЗЖ Федір Христенко, та прогнозував, що ветерани можуть виходити на акції протесту через такі ситуації.