Олександр Караваєв: "Рішення підписати контракт з "Динамо" прийняв за 20 секунд розмови із Суркісом"
Півзахисник "Динамо" і збірної України в ексклюзивному інтерв'ю Фокусу розповів про те, як команда живе під час тимчасової відсутності Мірчі Луческу, про відхід Андрія Шевченка зі збірної і чому він — один з небагатьох футболістів, у якого немає сторінки в Instagram.
Олександр Караваєв для нинішнього "Динамо" фігура знакова — гравець основного складу і з дуже суворою дисципліною. Футболіст, який добре зарекомендував себе в "Зорі" і міцно застовпив місце в основному складі збірної України, прийшов у столичний клуб два роки тому, отримавши друге дихання у своїй кар'єрі. Влітку він виступав за національну збірну на Євро-2020, відігравши у всіх матчах тепер уже пам'ятного для українського вболівальника турніру.
Восени "Динамо" знову зіграє в груповому етапі Ліги чемпіонів, однак новий сезон для команди почався непросто: у головного тренера киян Мірчі Луческу з'явилися проблеми зі здоров'ям. І хоча румунський фахівець вже близький до повернення до повноцінної роботи, його підопічні встигли втратити очки в матчі з "Інгульцем" (1:1), але це не завадило "Динамо" очолити турніру таблицю за підсумками п'яти турів.
Фокус поговорив з Олександром Караваєвим про старт нового сезону, про очікування від виступів у Лізі чемпіонів, ситуації в національній збірній і зміні тренерського штабу, про нерви на Євро-2020, карткових іграх і стосунках з президентом клубу Ігорем Суркісом.
"У Луческу є велике бажання, щоб молоді футболісти швидко вийшли на високий рівень"
– Саша, як вам грається і працюється без Мірчі Луческу, який тимчасово відійшов від справ за станом здоров'я?
– Важко, тому що, коли він є на брівці поля, то активно підказує, допомагає нам приймати правильні рішення. На теоретичних заняттях завжди дає багато корисних рекомендацій, розбирає епізоди, що допомагає нам запобігати помилкам на полі. Ми до цього звикли, а зараз Містера нам мало. Дуже чекаємо, коли він повернеться до повноцінного управління командою.
– А що вам говорять, коли це станеться?
– Поки незрозуміло, тому що у нього зараз йде період відновлення після довгого лікування. Періодично він приїжджає на базу, проводить теорію з нами, а на тренуваннях присутній не на полі, а з кімнати. Містер залишається в робочому процесі, все під його контролем.
– Складається враження, що Мірча Луческу — дуже жорсткий і вимогливий тренер. Як часто бувають моменти, коли він може з вами пожартувати, підколоти когось із гравців?
– Дуже часто. Він добре відчуває гравців і знає, в який момент потрібно розрядити обстановку. Містер нам не "пхає", він більше вимагає: "Якщо я вам говорю про це голосно або часто, то це тому, що я хочу донести до вас вимоги, щоб ви якомога швидше почали їх виконувати". Зі свого боку, він робить це для того, щоб ми росли як футболісти. У Луческу є велике бажання, щоб молоді футболісти прогресували і скоріше виходили на вищий рівень.
– Ви непогано почали сезон: три перемоги (розмова відбулася перед матчем 5-го туру УПЛ проти "Десни" — Ред.) І тільки нічия з "Інгульцем" зіпсувала статистику. Як твої відчуття від перших матчів нового сезону?
– Враження завжди позитивні, як і щоразу, коли ти починаєш новий сезон. Офіційні ігри не можна замінити ні тренуваннями, ні товариськими матчами, тому ти чекаєш їх з нетерпінням. І коли починається сезон, ти викладаєшся по максимуму і з великим задоволенням. Після зборів і настрій хороший, і фізичні кондиції на високому рівні.
– У головного конкурента вашої команди, донецького "Шахтаря", змінився тренерський штаб і прийшли нові виконавці, які вже стали обличчям команди — Траоре, Марлон і Педріні. Для "Динамо" боротися з "Шахтарем" за титул буде складніше, чи ці факти зовсім нічого не змінюють?
– Наскільки ефективними будуть ці зміни у стані суперника, можна буде судити вже після закінчення чемпіонату. Коли у нас буде гра проти "Шахтаря" і ми будемо готуватися, то розберемо конкретні матчі. Крім того, ми дивимося єврокубкові матчі, вболіваємо за наші команди на єврокубках, щоб якомога більше українських клубів могли брати участь в міжнародних змаганнях. Уявлення про "Шахтаря" ми вже маємо, але зробити якісь висновки можна буде через 2-3 місяці. Тоді буде видно і проміжний результат, і як змінився стиль гри.
– Тим паче що ваша перша очна зустріч відбудеться вже 22 вересня у межах Суперкубка України.
– Саме, тому чекаємо цього матчу і детальний розбір "Шахтаря" у нас ще попереду.
– У літнє міжсезоння склад змінювався не тільки у "Шахтаря", але і у вас, в "Динамо". У команду прийшли Антюх, Шкурін, Кулач, Рамірес — це серйозне посилення атакуючої лінії. Наскільки ці хлопці вже прижилися в колективі?
– Що Кулач, що Антюх, що Шкурін досить швидко влилися в колектив, ми тепло їх прийняли. У нас всі адекватні у цьому плані. І підколюємо ми їх досить часто. З Кулачем я знайомий ще з юнацьких років, ми часто перетиналися і навіть грали в одній команді (мова про молодіжні команди "Шахтаря" на початку 2010-х — Ред.). У плані адаптації у хлопців не виникло проблем. Що стосується ігрових аспектів, то в будь-якій команді потрібен час, щоб нові гравці пристосувалися до ігрових дій і схем.
"Минулого року передбачив у суперники "Барселону" і "Ювентус"
– Восени ви знову граєте в груповому етапі Ліги чемпіонів. В глибині душі є надія на простіший жереб, ніж минулого року? (Восени 2020-го "Динамо" грало в одній групі з "Барселоною", "Ювентусом" і "Ференцварошем", — Ред.).
– Малоймовірно, що жереб буде легшим, хоча в Лізі чемпіонів може бути все що завгодно. Це такий турнір, де всі суперники сильні, хіба що поодинокі клуби поступаються за рівнем топовим. Але з усіма в Лізі чемпіонів грати дуже важко. Легше там точно не буде.
Важливо– За твоїми відчуттями, сьогоднішнє "Динамо" сильніше, ніж рік тому?
– Так, тому що ми пройшли хороший етап, взяли чемпіонство і Кубок, в плані майстерності дуже виросли. Команда додала і функціонально, і з точки зору взаємодії на полі. Тепер головне — це все довести до автоматизму, щоб досягти гарного результату.
– А кого б ти хотів у суперники в Лізі чемпіонів?
– Минулого року мене вже питали про це, я сказав, що хочеться зіграти з "Барселоною" і "Ювентусом". Як ти розумієш, цього року я буду обережнішим. ПСЖ називати не стану (сміється — Ред.). "Манчестер Сіті" не хочеться, тому що вони занадто часто потрапляли на українські клуби, зокрема, "Шахтар" з ними регулярно грав в останні роки.
– Цього літа у тебе майже не було відпустки: після виступу за збірну України на Євро-2020 ти майже відразу приїхав у розташування "Динамо". Що тобі говорить зараз твій організм про фізичний стан?
– У цьому плані — нічого не говорить. Ми добре підготовлені, ситуацій, коли ми не можемо щось виконати, не буває. Я протягом всієї футбольної кар'єри дотримувався режиму, тому організм не повинен давати збій.
– Цього року я дивився матчі збірної у березні, проти Франції, Фінляндії та Казахстану, і на Євро-2020. Ти грав у кожному з них, і мене вражало, наскільки ти готовий фізично бігати 95 або навіть 120 хвилин ігрового часу. У чому секрет: це тільки режим, дієта чи є інші лайфхаки?
– Дієти, як такої, немає. Буду банальним, якщо скажу, що потрібно їсти здорову їжу і так далі, але у кожного є свої секрети. Кажуть, багато солодкого не можна їсти, але я без солодкого не можу жити. Хочеться завжди з'їсти кілька шоколадок за день-два до гри, щоб набрати вуглеводів.
– Це чисто для вуглеводів чи ще й для креативу?
– Якщо чесно, я в це питання сильно не заглиблювався, але в шоколаді є багато як корисного, так і не дуже. Але мені обходитися без солодкого дуже важко.
"Відхід Шевченка зі збірної став сюрпризом"
– Твій головний висновок з Євро-2020?
– Вийшло виконати завдання-мінімум і вийти з групи. Так, з часткою везіння, але щастить сильнішим. Отже, так і повинно було бути. Ми дуже хотіли вийти з групи, але якби вийшли з другого місця, то потрапили б на Італію. І тоді шанси на те, що ми пройшли б в 1/4 фіналу, були б вкрай низькі. А склалося так, як повинно було бути. Ми потрапили на рівного суперника і виграли за рахунок самовіддачі і величезного бажання. Щоправда, потім в пресі я читав, що шведи недооцінили нас, вважаючи прохідним суперником.
– Мені запам'ятався вечір, коли вирішувалася доля збірної України. Тоді грали Словаччина — Іспанія і Швеція — Польща. Який матч дивилися ви в команді?
– Ми дивилися Польща — Швеція. Довелося понервувати, суперники багато не забивали, особливо це стосувалося поляків. А коли пропустили і рахунок став 2:2, було страшнувато за наше майбутнє на Євро-2020. Але наприкінці шведи забили, і всі видихнули з полегшенням. Це був напружений для перегляду матч.
– У матчі Швеція — Україна трапився максимально жахливий епізод: гравець суперник Даніельсон прямою ногою врізався в коліно Артема Бесєдіна. Що ти відчув у цей момент?
– Я добре це пам'ятаю. Хоч я був не поруч, але мій погляд був спрямований на цю ситуацію. І як раз побачив, коли суперник влетів Артему в коліно. У нього нога вивернулася тому, виглядало це дуже страшно. Нікому такого не побажаєш.
– У тебе не було думки, що це кінець кар'єри для Артема?
– Ні, такої думки не було, але я дуже переживав за нього. Хлопець тільки повернувся після складного етапу, непорозуміння з допінгом. І приємно здивував тим, у якій формі він перебував, при тому, що цілий рік не тренувався, а просто підтримував форму. Артем набрав хід — і тут така страшна ситуація. Але я впевнений, що він вийде з цього становища, ставши тільки сильнішим.
Важливо– 1 серпня Андрій Шевченко покинув пост головного тренера збірної України. Для тебе це стало сюрпризом?
– Скоріше так ніж ні. Андрій Миколайович і його тренерський штаб виконали дуже хорошу роботу. Я думав, що він все ж залишиться, і ми будемо далі досягати своїх цілей. Можливо, це й на краще. Час покаже.
– У мережі є мем про твоє обличчя під час матчів: ти дуже суворий. Як ти реагуєш на такі жарти, і чому фотографи весь час ловлять саме цю міміку?
– Так, я бачив ці фотожаби, обличчя і серйозне, і смішне. Напевно, це мій настрій на матчі так проявляється. Така міміка у мене з самого дитинства, нічого вже не поробиш. Мене це не засмучує і не нервує, а хлопцям підвищує настрій.
"Більше за всіх медіа-прояви любить Бущан"
– Ти давно видалив акаунт в Інстаграмі. Не хочеш повернути його?
– Все може бути, але поки не планую. Взагалі, я його створював, коли перейшов у "Фенербахче". Мій друг і агент Вадим Шаблій сказав, що потрібно встановити Інстаграм, тому що в Туреччині люди дуже люблять футбол і там потрібно бути медійною особистістю. Я сказав: "Окей", створив акаунт, і він прожив у мене три роки. За цей час я туди виставив, можливо, 15-20 фотографій, та й ті, без особливого бажання. А потім зрозумів, що він мені не сильно і потрібен. Про рекламу чогось на своїй сторінці теж не особливо замислювався, тому мені було не особливо цікаво. Так, фото друзів і знайомих я дивився, але ті, з ким я тісно спілкуюся в близькому колі, вони і так у мене завжди на виду. До речі, після відходу з Інстаграму у мене з'явилося більше вільного часу, а пів року тому народився син. Тому, мені тепер є чим займатися, не до соціальних мереж.
– А хто головний блогер в "Динамо"?
– Ось так складно виділити когось, хто більше всіх приділяє час соціальним мережам. А той, хто любить медійні прояви — це Жора Бущан. Йому подобається в роликах зніматися, фотографуватися для плакатів або календарів. Це теж дуже добре, себе теж потрібно любити і поважати. Якщо люди його теж люблять, за його зовнішність і футбольний талант, то чому б і ні?
– До речі, ви не затруюєте Бущана за дуже велику зовнішню схожість з Дімою Біланом?
– Було й таке, так. Але не тільки з цього приводу ми над ним жартували. У нас взагалі в команді це звично: ми всі жартуємо один над одним, буває жорстко. Але все нормально сприймають жарти, з почуттям гумору та самоіронією у нас все добре.
– Знаю, що багато футболістів грає в карти. Ти серед них?
– Так, можу пограти в карти. Є така гра — джокер. Мої друзі не з футбольного середовища її не знають, а ось багато футболістів в неї грають. Або ми можемо пограти в покер холдем, коли летимо кудись на виїзд або на зборах, щоб не сидіти просто в кімнатах. Ще можемо в "Уно" пограти.
– Один раз я летів на виїзний матч з "Шахтарем" і зауважив, що Віктор Коваленко грав у літаку в Counter-Strike. В "Динамо" є любителі цієї гри?
– Так, у нас Коля Шапаренко дуже любить грати в CS, він дуже сильний гравець. Крім Колі ця гра подобається Миколенку і Забарному.
– А як ти проводиш час, коли чекає тривалий переліт?
– Або граю з хлопцями в карти, або, якщо ніхто не хоче, то книжку читаю або фільм якийсь дивлюся.
– А що читав останнім часом?
– За останній рік-півтора це була, переважно, футбольна література. Прочитав всі книги про Гвардіолу, про Мессі, ще про Пірло хороша книга була.
Мій родич працює в компанії мобільного зв'язку Vodafone одним з директорів — він лютий уболівальник, років 35 вже підтримує "Динамо", часто з татом приходить на футбол і навіть на Євро-2020 їздив. Ось він мені привіз книгу "Великий куш: Всесвітня історія боротьбу за владу, гроші та нафту". Про те, як світ став залежним від нафти.
– Президент "Динамо" Ігор Суркіс — досить відкрита людина, з ним завжди можна поговорити і він не відмовляє у спілкуванні. Чи пам'ятаєш ти свою першу зустріч з ним?
– Погоджуся, що він відкрита людина. Коли я з ним уперше особисто поговорив, це було в роздягальні. А взагалі, перша наша розмова була по телефону, перед підписанням контракту з "Динамо". Відкритий, доброзичливий чоловік, з яким можна поспілкуватися на будь-які теми і якщо треба, він допоможе в будь-якій справі. Ти розумієш, що це президент, така особистість — і при цьому він з тобою може поговорити на рівних, дати пораду, якщо потрібно. Це дорогого коштує.
– Ти говориш, що вперше ви спілкувалися по телефону. За скільки хвилин Ігор Суркіс переконав тебе стати гравцем "Динамо"?
– За 0,3 хвилини. Або за 20 секунд. Дав зрозуміти, що і він, і головний тренер потребують мене як гравця, і футбольний клуб "Динамо" хотів би підписати зі мною контракт. Я взагалі не роздумував і дав свою згоду. Це сталося дуже швидко.
– На завершення: у вересні збірна України зіграє два найважливіших матчі у відборі на ЧС-2022: проти Франції та Казахстану, плюс товариський матч проти Чехії. Як ти оціниш шанси нашої команди на успіх у цих матчах при новому тренерському штабі?
– У нас насичений графік і я постійно граю за "Динамо" в чемпіонаті або товариських матчах для підготовки до Ліги чемпіонів, тому про збірну особливо не думав. Але підсвідомо ти тримаєш ці матчі в голові, вони дуже важливі і ми повинні їх виграти. Буде великий тиск, у нас немає права на помилку. Будемо виходити і докладемо всіх зусиль, щоб домогтися позитивного результату.