Вийти зі ступору. Що робити, коли тебе підводить власний мозок

Проблема підкрадається непомітно. Перші її ознаки зазвичай ігнорують чи списують на випадковість. Ну, подумаєш, проскочив знайомий поворот на дорозі або пропустив свою зупинку. З ким не буває? Вічно шукаєш окуляри чи ключі. Хто їх не губив? Коли зауважуєш, що завдання, з яким раніше справлявся легко та швидко, тепер забирає набагато більше часу й сил або що раніше фонтанував ідеями, а тепер довго нічого не вигадуєш, то цьому теж знаходиш виправдання. Втім, рано чи пізно таки настає момент, після якого ігнорувати проблему вже неможливо.

Одна знайома визнала, що потребує допомоги, коли, повернувшись із супермаркету, знайшла в пакеті упаковку томатного соку замість апельсинового, який збиралася купити. Здавалося б, важко не помітити великий і яскравий малюнок на упаковці, навіть якщо не читаєш напис – знаєш, що всередині. 32 роки, зір у порядку, для старечого недоумства зарано. Зміни, що відбувалися в мозку цієї жінки, були не віковими. Однак невропатолог виписав їй ноотропіл — популярний препарат на основі пірацетаму, що нібито покращує пам'ять, концентрацію уваги та працездатність. У лікувальних закладах пострадянського простору його, як правило, призначають людям похилого віку з першими ознаками деменції. У США препарат ліками не вважається, оскільки його ефективність не була доведена.

Хвороба різного віку

"Проблеми з пам'яттю, швидкістю реакції та мисленням часто асоціюються з похилим віком. Це не більше, ніж стереотип. Насправді вони цілком можуть виникнути і в літньої людини, і навіть у дитини, — каже психіатриня Анна Бикова. — На жаль, помітивши перші ознаки порушень функцій мозку, дуже багато замикаються в собі, соромляться того, що з ними відбувається, бояться, що оточення змінить ставлення до них, тому не звертаються за допомогою вчасно, дозволяють проблемі посилитись. Спочатку можна було обійтися коригуванням режиму дня та розбором домашнього конфлікту, в результаті доводиться застосовувати медикаментозне лікування".

На думку психотерапевтки Олени Рихальської, існують

Три основні психологічні причини погіршення розумових здібностей

• Перша — крайня перевтома.

Найчастіше це наслідок того, що людина звалює на себе більше, ніж здатен витримати організм. Наприклад, закінчує проект, над яким працювала без сну та відпочинку, і одразу береться за наступний. Деякий час ми справді здатні ефективно працювати в дуже напруженому режимі. Мозок сприймає ситуацію як екстремальну та мобілізує ресурси, але, якщо після піку активності не йдуть розрядка та відновлення, ресурсів просто не вистачає. Спрацьовують еволюційні механізми самозбереження, і мозок переходить у енергозберігаючий режим. Щоб цього уникнути, потрібно реально оцінювати власні можливості та пам'ятати про необхідність відпочинку.

"Тут важливо розуміти, що зависання в соціальних мережах — не відпочинок, не відновлення внутрішнього ресурсу, а ще одна форма його витрачання. Відпочинок — це, наприклад, здоровий сон. Якщо постійно урізаєте норму сну, в майбутньому за такі дії доведеться розплачуватися, — наголошує Рихальська. — Навіть найпозитивніша й найцікавіша робоча поїздка не замінює відпустку. Одна з моїх клієнток зізналася, що працювала без відпустки 10 років поспіль. Я відмовилася продовжувати терапію доти, поки вона не з'їздить відпочити мінімум на два тижні".

Ефект недооціненості

• Друга ймовірна причина погіршення розумових здібностей – зниження рівня мотивації.

Коли людина втрачає інтерес до того, що робить, навіть нескладне завдання викликає труднощі. Знань і навичок може бути достатньо, а енергії, необхідної для їхнього якісного застосування, немає. Деколи така ситуація складається не без участі керівництва, яке не вміє мотивувати персонал. Наприклад, людина роками чекає на просування по службі або хоча б публічного визнання її вкладу в спільну справу, а такого співробітника тримають у тіні та знецінюють. Він не звільняється, бо залежить від зарплати, але й бажання працювати в нього помітно слабшає.

"Деякі керівники вважають, що їхніх підлеглих постійно потрібно підганяти, а про позитивну мотивацію забувають, — зазначає психотерапевтка. — Навіть отримавши хороший результат, вони скупляться на похвалу. Кажуть, що це було непогано, але можна й краще. Дуже схожі помилки подекуди припускають вчителі з учнями та батьки з дітьми".

"Ти міг би й краще" — небезпечна фраза, вона знецінює те, що вже досягнуто в роботі, навчанні або в житті в цілому. Якщо немає можливості змінити місце роботи або оточення, яке знецінює, психотерапевтка радить шукати для себе мікромотивації, додаткові стимули, тоді й думки проясняться, і сил виявиться більше.

• Третя причина погіршення пам'яті чи функції мислення – стрес.

Особливо небезпечний він, коли стресова ситуація зберігається досить довго. У таких випадках, за словами Рихальської, найкраще допомагає самодисципліна. "Джерело стресу завжди відноситься до емоційної сфери, а виконання професійних обов'язків має бути в площині раціонального. Просто забороніть собі під час роботи думати про те, що вибиває з колії", — рекомендує Олена Рихальська.

Мозку потрібен відпочинок. Що таке цифровий детокс

За словами Деніела Левітіна, американського нейробіолога, погіршення функцій фронтальної частини кори головного мозку в працездатному віці вже набуло характеру епідемії. Джерело проблеми Левітін бачить у тому, що сучасні люди постійно намагаються робити кілька справ одночасно.

"Ще у 2000-х середньостатистичний офісний співробітник у робочий час перемикав увагу з одного завдання на інше приблизно раз на три хвилини, зараз — раз на 45 секунд, — пише Левітін у статті для наукового альманаху USC. — Середньостатистичний користувач перевіряє повідомлення 74 рази на день і, працюючи на комп'ютері, змінює команди 566 разів.Ми намагаємося бути багатозадачними, але з точки зору ресурсів мозку це марнотратно. Насправді немає жодної одночасної роботи, є тільки дуже часте та швидке перемикання завдань. Щоразу, коли ми перемикаємося, це окрема енерговитратна дія".

Багато творчих людей, щоб вийти зі ступору, влаштовують собі цифровий детокс: тимчасово відмовляються від соціальних мереж і скорочують час взаємодії з гаджетами. Наприклад, Лєра Польська, фотографка й арттерапевтка, кілька місяців тому спробувала сувору діджитал-дієту й помітила, що якість мислення та сприйняття змінилася: з'явилися питання та відповіді, на які раніше не вистачало оперативної пам'яті. Також виходити зі ступору Польській допомагає зміна обстановки. Коли немає можливості з'їздити в іншу країну чи місто, вона просто гуляє незнайомими вулицями, освоює незвичні маршрути, спостерігає за людьми та простором.

Доктор Сенді Манн вважає однією з причин гальмування мислення те, що люди постійно намагаються втекти від нудьги. Насправді іноді нудьгувати дуже корисно. Можна навіть посидіти, дивлячись в одну точку або подивитися у вікно. Виявляється, стан нудьги має щось спільне зі сном, він допомагає задіяти підкіркові ділянки мозку та створює умови для того, щоб підсвідоме підключилося до вирішення питання, з яким не справляється свідомість.