Ні, це не відеокамера. Вчені розповіли, як мозок стабілізує те, що ми бачимо

зір, як працює зір людини, девід уітні, мауро манассі, дослідження зору
Фото: РБК | Зір людини не працює в режимі реального часу

Замість того, щоб аналізувати кожен окремий "знімок", людина бачить щось середнє з того, що потрапило на очі за останні 15 секунд. Це дозволяє стабілізувати "картинку", але не дає бачити дрібні зміни.

Вчені відкрили особливість роботи зору людини – з'ясувалося, що мозок створює усереднену картинку зі "знімків", які ми бачили за останні 15 секунд, а не сприймає візуальну інформацію в режимі реального часу. Про це йдеться у статті доцента кафедри психології Абердінського університету Мауро Манассі та професора психології Каліфорнійського університету в Берклі Девіда Уітні, опублікованій у журналі Conversation.

Дослідники дійшли висновку, що замість того, щоб аналізувати кожен окремий знімок, мозок сприймає зараз щось середнє з того, що людина бачила за останні 15 секунд. Автори статті порівняли такий принцип роботи зору з програмою, яка кожні 15 секунд поєднує візуальні дані в один "кадр".

Манассі та Вітні також зазначили, що якби ми завжди сприймали оточення в режимі реального часу, це було б схоже на галюцинацію з постійними коливаннями світла, тіні та рухом. Тому, щоб люди отримували інформацію більш плавно, мозок змушений нас "обманювати". Вчені вважають, що саме з цієї причини ми можемо не помічати жодних дрібних візуальних змін, які відбуваються з часом.

Дослідники проілюстрували принцип роботи зору за допомогою відео, на якому обличчя ліворуч повільно старіє протягом 30 секунд, проте помітити зміну віку цілком складно — здається, старіння відбувається повільніше, ніж насправді.

"Що мозок по суті робить, так це прокрастинує. Постійно мати справу з кожним знімком, який він отримує, занадто багато роботи, тому мозок прилипає до минулого, тому що минуле добре пророкує сьогодення. Здебільшого ми переробляємо інформацію з минулого, бо це ефективніше, швидше і вимагає менше роботи", — йдеться у публікації.

Вчені заявили, що зорова система людини іноді жертвує точністю передачі інформації про те, що відбувається заради плавного візуального сприйняття світу.

Ця властивість роботи людського мозку має позитивні та негативні наслідки. З одного боку, затримка в 15 секунд дозволяє уникнути пересичення візуальною інформацією, проте з іншого боку може призвести до ситуацій із ризиком для життя, де потрібна максимальна точність.

Наприклад, медиків під час перегляду рентгенівського знімка просять визначити будь-які відхилення. У цьому випадку вчені з'ясували, що рішення рентгенологів ґрунтувалися не лише на поточному зображенні, а й на знімках, які вони бачили раніше, – це могло мати серйозні наслідки для здоров'я пацієнтів.

Тому важливо пам'ятати, що судження, які ми робимо впродовж кожного дня, не повністю ґрунтуються на сьогоденні і сильно залежать від того, що ми бачили в минулому, додали вчені.

Нагадаємо, нещодавно вчені з'ясували, чому перед очима можуть з'являтися "літаючі мушки".

Також дослідники розповіли, який відсоток населення Землі може чути кольори та пробувати слова на смак.