Український криголам зможуть фрахтувати іноземні антарктичні станції

Криголам "Ноосфера" вирушив у першу експедицію під українським прапором. Якщо вона пройде вдало, вже з наступного року Україна отримуватиме пропозиції від інших країн щодо спільних наукових експедицій та фрахту.

Ринок логістичних послуг у Південному океані дуже обмежений, причому країн, зацікавлених у присутності в Антарктиді, але не маючих власних судів для цього, з кожним роком стає все більше. Криголам "Ноосфера", придбаний Україною у серпні минулого року у Великобританії, дозволить надавати послуги фрахтування антарктичним станціям інших держав. Про це в інтерв'ю Фокус розповів Євген Дикий, директор Національного антарктичного центру.

"Вся антарктична спільнота дуже уважно стежить за нашим першим рейсом. Якщо ми покажемо, що справляємося з криголамом не гіршим за британців, то вже з наступного року у нас буде купа пропозицій щодо спільних експедицій. А також, думаю, будуть і комерційні замовлення на обслуговування інших станцій", — прокоментував Дикий.

До цього року Національний антарктичний центр також фрахтував іноземні судна для надсилання своїх експедицій на станцію "Академік Вернадський". Вартість фрахту коливалася в межах $20-35 тис. на добу. Купівля власного криголама дозволяє повністю вирішити логістичні проблеми центру, наголосив Євген Дикий.

Раніше Фокус розбирався, чому українська присутність в Антарктиді є важливою не лише для науки, а й дипломатії. Зараз на Південному полюсі зосереджено понад 80% загальносвітових запасів прісної води – це, можливо, найголовніший ресурс в епоху зміни клімату на Землі, за який слід виборювати. Вчені прогнозують, що до 2048 року між країнами може вибухнути навіть не дипломатична, а справжнісінька війна за цей найцінніший ресурс.

Нагадаємо, Фокус дізнався, як пандемія вплинула на роботу української антарктичної станції та чому станція "Вернадський" продовжувала роботу навіть у карантин.