Не зірки і не планети. На незвичайних коричневих карликах виявили гарячі хмари з піску

Вчені з NASA змогли підтвердити наявність піщаних або багатих на силікати хмар на незвичайних космічних тілах, які називаються коричневими карликами. Ці дивні об'єкти не мають твердої поверхні, і те, як піщинки могли піднятися високо в атмосферу, незважаючи на наявність силікатів у складі коричневих карликів, залишалося загадкою, повідомляє Space.

Коричневими карликами астрономи називають клас космічних об'єктів, які мають характеристики, які є чимось середнім між зірками та планетами-газовими гігантами. В основному вони мають розмір Юпітера, але іноді їх дуже складно відрізнити від зірок чи планет. Проте космічному інфрачервоному телескопу "Спітцер" це вдавалося. Цей телескоп припинив свою роботу ще 2020 року, але вчені продовжують вивчати його архівні дані.

Про те, що коричневі карлики мають хмари, що складаються із силікатів, учені з'ясували завдяки новому моделюванню атмосфер цих об'єктів на основі даних, які зібрав "Спітцер" у період з 2003 по 2009 рік. Саме в цей час два з трьох наукових приладів телескопа могли підтримувати дуже низьку температуру, щоб вивчати космос і об'єкти, що його населяють. Потім охолоджувач закінчився, і телескоп завершив свою основну місію та продовжив виконувати інші завдання з дослідження Всесвіту в інфрачервоному діапазоні за допомогою приладу, що залишився.

Учені дійшли висновку, що піщані хмари можуть формуватися на коричневих карликах на висотах завдяки певним температурам і хімічному складу атмосфери. Піщані хмари цих об'єктах складаються із силікатів — це група мінералів, із яких складається практично вся земна кора. До їх складу входить і кремнезем — головний компонент багатьох земних гірських порід. На основі моделювання вчені з'ясували, що хмари з кремнезему, які розташовані високо в атмосферах коричневих карликів, все ж таки існують, хоча їх і складно виявити.

Причиною утворення таких піщаних хмар вчені назвали діапазон температур від 1000 до 1700 градусів за Цельсієм, які дозволяють кремнезему конденсуватися в атмосфері. Камені можуть випаровуватись і конденсуватися в хмари, як і вода, якщо існує необхідна дуже висока температура.

Вчені вважають, що такі силікатні хмари існують і на дуже гарячих екзопланетах за межами Сонячної системи. Також учені з NASA вважають, що такі хмари можуть існувати і на Юпітері, але вони не піднімаються високо, а є набагато нижчими і тому поки недоступні для спостереження.

Що стосується телескопа "Спітцер", то, як уже писав Фокус, його наступником є новий космічний телескоп Вебба, хоча деякі називали останнього наступником телескопа Габбла.

Декілька днів тому NASA опублікувало перші наукові знімки, які зробила нова космічна обсерваторія, які не тільки вражають своєю красою, але й несуть дуже багато важливої інформації про невідомі науки об'єкти, як уже писав Фокус.

Також, як писав Фокус, телескопу Вебба вдалося зробити унікальний знімок Юпітера та його трьох супутників.