Найбільший супутник Сатурна відкрив короткозорий астроном: його телескопи розкрили секрет

Німецький вчений з'ясував, що знаменитий голландський вчений, який першим відкрив найбільший супутник Сатурна Титан, швидше за все, був короткозорим. Такого висновку вчений дійшов після вивчення створених Гюйгенсом телескопів, які були не такими потужними, як у його конкурентів, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал . Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захоплюючі новини зі світу науки!

Християн Гюйгенс (1629-1695) був відомим голландським не лише астрономом, а ще й фізиком, а також механіком і винахідником. Він винайшов годинник із маятником, припустив, що світло складається з хвиль, допоміг розгадати секрети кілець Сатурна, а також відкрив найбільший супутник цієї планети — Титан. До речі, космічний апарат, який кілька годин пропрацював на поверхні Титана 14 січня 2005 року, названий на честь цього вченого — "Гюйгенс".

Для спостережень за космосом Гюйгенс створив власні телескопи. Але аналіз цих інструментів, який провів Алекс П'єтроу з Потсдамського астрофізичного інституту, Німеччина, показав, що ці телескопи не дають таких чітких зображень, як телескопи конкурентів Гюйгенса. І це при тому, що при виготовленні приладів астроном використовував найкращі лінзи. Під час свого дослідження П'єтроу вивчив наскільки добре лінзи збігаються з окулярами телескопів і дійшов висновку, що Гюйгенс, швидше за все, був короткозорим.

Близорукість або міопія – це хвороба очей, коли людина не може нормально бачити більш далекі предмети та об'єкти, які здаються розмитими. Це пов'язано із змінами форми очного яблука, коли світло фокусується не в сітківці в задній частині, а перед нею. Тому короткозора людина не може побачити чітко віддалені від неї об'єкти.

За словами П'єтроу, Гюйгенс не носив окуляри у повсякденному житті і, швидше за все, не припускав такого дефекту зору, тому він ненавмисно створював зовсім інші телескопи, які відрізнялися від створених його конкурентами. Тобто, вони були не такими потужними.

Вчений вважає, що відомий астроном створював свої телескопи методом спроб і помилок, коли зіставляв різні комбінації лінз та окулярів. Потім він створив спеціальну таблицю, в якій описав, які пари лінз та окулярів є найбільш оптимальними для його телескопів. П'єтроу вважає, що Гюйгенс ненавмисно компенсував свою короткозорість, тому зображення, які створювали його телескопи здавались йому дуже чіткими.

Провівши аналіз таблиці, яку склав голландський астроном, П'єтроу дійшов висновку, що якби Гюйгенс носив окуляри з діоптріями -1,5, то міг би набагато краще бачити. Таким чином виявилося, що короткозорість Гюйгенса не була такою серйозною.

Фокус вже писав про те, що космічний телескоп Вебб зробив новий дивовижний знімок Титану, який має щільну атмосферу, а також річки та моря. Щоправда, складаються вони не з води.

Також Фокус писав про те, що вже за кілька років на Титан вирушить літальний апарат, який зможе ретельно вивчити не лише поверхню цього супутника Сатурна, а й його атмосферу.

Що стосується ще одного супутника Сатурна, Енцелада, то нещодавно вчені з'ясували, що на дні його підземного океану ховаються геотермальні джерела, які можуть бути домом для живих організмів, як писав Фокус.