2 млн лет дождей. Ученые рассказали о чрезвычайно долгом и влажном периоде истории Земли

Історія нашої планети надзвичайно довга і захоплива, вчені постійно знаходять нові підказки, які кидають світло на події, що розгорнулися на Землі мільйони, а то й сотні мільйонів років тому, пише IFLScience.

У 1970-х та 80-х роках геологи почали помічати незвичайні верстви відкладень у давніх гірських породах по всьому світу віком від 232 до 4 мільйонів років. Так, у східних Альпах одна група дослідників натрапила на шар крем'янистих відкладень у карбонатах. Тим часом у Великій Британії геолог та судово-медичний експерт Аластер Раффелл виявив шар сірої породи всередині знаменитого червоного каменю, знайденого в цьому регіоні.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Обидва ці відкриття, як і багато наступних, свідчать про те, що близько 232 мільйонів років тому Земля залишила позаду період посухи й небеса обрушили зливи. Результати сірого пісковику та силікаластичних відкладень свідчать про те, що вологий період тривав надзвичайно довго — приблизно від 1 до 2 мільйонів років. Цікаво, що цей період збігся з початком епохи динозаврів і, мабуть, вплинув на їхню чисельність та різноманіття, які різко зросли.

Тепер дослідники вважають, і тому є багато підтверджень, що цей надзвичайно вологий період, мабуть, став "спусковим гачком", який дозволив динозаврам, а можливо й іншим представникам фауни, домінувати на суші.

Цей період отримав назву Карнійська плювіальна подія, або Карнійська криза, і з кінця 19 сторіччя вчені постійно знаходять відповідні йому відкладення в породах по всьому світу. Водночас вчені досі не можуть впевнено сказати, що саме стало поштовхом для початку такого вологого періоду в історії Землі. Існують припущення, що йому передувало виверження вулкана у Великій магматичній провінції Врангелія, яка тягнеться від південно-центральної частини Аляски вздовж усього узбережжя Британської Колумбії.

За словами дослідника Якопо Даль Корсо, який займався вивченням цього виверження, результати свідчать про те, що воно мало масштабний вплив на атмосферу в усьому світі. Виверження були настільки потужними, що в атмосферу потрапило дуже багато парникових газів, зокрема і вуглекислого. Внаслідок цього по всій планеті спостерігалися сплески глобального потепління.

За словами дослідника палеоточуючого середовища Пола Уігналла, суперконтинент Пангея, який на той час існував на Землі, був надзвичайно схильний до мусонів. Однак у міру того, як моря нагрівалися під час цих сплесків глобального потепління і досягали температури гарячого супу, над континентом мало накопичуватися ще більше вологи, що неодмінно призвело б до збільшення кількості мусонів і сильніших дощів.

Дослідники стверджують, що цей надзвичайно вологий період був не дуже добрим для життя — через виверження вулканів на землю впали кислотні дощі та парникові гази, що призвело до загибелі багатьох видів. Проте закінчення цього періоду, мабуть, виявилося "золотим часом" для переможців, яким вдалося вижити.

Тепер дослідники вважають, що Карнійська криза могла бути одним із найважливіших періодів у житті нашої планети не тільки для "епохи динозаврів", а й розвитку багатьох інших видів.

Раніше Фокус писав про те, що величезні динозаври могли розмахувати хвостами зі швидкістю звуку: вчені з'ясували, чи це так.