Коронувала природа. Знайдено новий вид динозаврів з унікальною будовою черепа

Череп, позначений як MOR 2915, виявив у 2011 році Джон Р. "Джек" Хорнер, автор дослідження, пов'язаного з Університетом Чепмена в Оранжі, штат Каліфорнія. Він знаходився у нижній частині формації Хелл-Крік, а саме в лінзі алевроліту в окрузі Гарфілд на північному сході штату Монтана, на території Національного заповідника дикої природи імені Чарльза М. Рассела, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Автори дослідження порівнюють черепи пахіцефалозаврів з "кулею для боулінгу у викопному світі", оскільки вони мають значну міцність і стійкість до погодних умов та ерозії. Ці міцні черепи часто піддаються значному впливу на поверхні, що призводить до того, що звичайні спостерігачі приймають їх за камені, доки не виявляється їхня характерна куполоподібна форма.

Аналіз складного розташування кровоносних судин у стародавньому черепі дає уявлення про потенційні прикраси цих динозаврів. Наявність вертикальних каналів на поверхні вказує на ймовірність наявності кератинового покриву, орієнтованого у вертикальній площині.

Це вказує на те, що пахіцефалозаври могли мати на голові не просто куполи, а невідомі досі складні прикраси. Точна природа цієї черепної прикраси залишається невизначеною, але припускають, що вона містила вертикальний структурний компонент, вкритий кератином, подібним до білка, який також є в людському волоссі та нігтях.

Новий вид, Platytholus clemensi, отримав свою назву на честь покійного палеонтолога Вільяма Клеменса, який помер у віці 88 років у 2020 році.

Порівнюючи Platytholus clemensi з іншими пахіцефалозаврами, виявленими в той самий геологічний період у формації Хелл-Крік, дослідники наголошують на його проміжному розмірі. Він знаходиться між меншими видами Sphaerotholus і найбільшим пахіцефалозавром, Pachycephalosaurus wyomingensis, який добре представлений численними екземплярами у формації.

Дослідження MOR 2915 виявило інтригуючий аспект — пошкодження на черепі, яке є першим конкретним доказом травми голови у будь-якого пахіцефалозавра. Примітно, що рана частково загоїлася за життя істоти.

Дослідники припускають, що на маківку голови динозавра вплинула серйозна сила, яка спричинила цю травму. Однак вони ставлять під сумнів теорію про те, що ця травма виникла внаслідок удару головою об інших особин. Натомість вони виступають за підхід, який фокусується на розшифровці поведінки цих птахоподібних рептилій, а не на уподібненні їх до ссавців.

Дослідники акцентують, що це відкриття кидає виклик попереднім уявленням про різноманітність пахіцефалозаврів. Воно свідчить про більшу різноманітність серед цих динозаврів і припускає існування багатоярусних ніш, заснованих на розмірах, що має значні наслідки для екологічної динаміки в спільнотах динозаврів у цей вирішальний період їхньої еволюційної історії.

Раніше ми писали про пернатих гігантів із крейдяного періоду. Дослідники виявили останки 800-кілограмових страусоподібних динозаврів.

А також ми розповідали про рідкісний ембріон динозаврів: скам'янілі яйця доісторичних тварин розкривають таємниці еволюції.