Найдавніший в історії слід людини: чия нога залишила відбиток 153 тис. років тому

На початку нового тисячоліття нестача слідів, залишених нашими давніми предками, яким понад 50 000 років, викликала значне занепокоєння. За цей період в Африці виявили лише чотири такі місця.

У 2023 році ситуація суттєво змінилася. Виявляється, що попередні зусилля з виявлення стародавніх слідів були або недостатніми, або зосереджувалися в неправильних місцях. Наразі в Африці налічується 14 іхнозитів гомінін віком понад 50 000 років, пише ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Ці знахідки можна розділити на два кластери: кластер з п'яти східноафриканських знахідок і кластер з дев'яти знахідок уздовж узбережжя Капської провінції в Південній Африці. Крім того, є ще десять інших місць, розкиданих по всьому світу, включаючи Великобританію та Аравійський півострів.

Враховуючи відносно обмежену кількість скелетних решток, виявлених уздовж узбережжя Капської провінції, збережені сліди наших предків, які орієнтувалися в стародавніх ландшафтах, є цінним доповненням до нашого розуміння стародавніх гомінін в Африці.

Нещодавно опублікована стаття розповідає про вік семи нещодавно датованих іхнозитів гомінін, знайдених на південному узбережжі Капської провінції Південної Африки протягом останніх п'яти років. Ці нововідкриті місця тепер входять до "південноафриканського кластера" з дев'яти знахідок.

Ці знахідки мають різний вік, а найдавнішій з них приблизно 71 000 років. Однак найвизначнішою знахідкою в межах цього дослідження став найдавніший слід, що належить Homo sapiens, якому 153 000 років.

Ці нові дати підтверджують археологічні дані, узгоджуючись з іншими свідченнями з тієї ж місцевості і того ж періоду, такими як кам'яні інструменти, художні артефакти, ювелірні прикраси та докази збирання молюсків. Разом вони підтверджують думку про те, що південне узбережжя Капської провінції слугувало регіоном, де ранні анатомічно сучасні люди не тільки вижили, але й розвинулися і процвітали, перш ніж розселитися на інші континенти.

Східноафриканські та південноафриканські кластери слідів демонструють значні відмінності. Східноафриканські стоянки, віком від 0,7 до 3,66 млн років, демонструють сліди, залишені ранніми видами, такими як австралопітеки, Homo heidelbergensis і Homo erectus. Про одні з таких Фокус розповідав раніше. Вчені вважають, що їм 300 тисяч років.

Ці сліди часто потребують значних розкопок та експозиції для належного вивчення.

Визначення віку палеозаписів, таких як сліди та скам'янілості, є важливим завданням у наукових дослідженнях. Без точного датування стає важко оцінити значення знахідок та інтерпретувати геологічні і кліматичні зміни, представлені в записах.

Раніше Фокус писав, що не лише неандертальці ховали своїх померлих, але й малодосліджені предки людини Homo naledi.

А також ми розповідали про стоянки древніх людей, віком 700 тисяч років. На тих місцях археологи виявили дивовижні знахідки часів палеоліту.