Індія увійшла в історію: вперше земний апарат приземлився біля Південного полюса Місяця (відео)

Через кілька днів після того, як російський посадковий модуль "Луна-25" зазнав аварії під час спроби сісти на Місяць, індійський апарат "Вікрам" здійснив м'яку посадку в районі Південного полюса Місяця. Ще жоден космічний апарат не приземлявся в цьому регіоні, тому Індія стала першою країною у світі, яка змогла це зробити. Також Індія стала четвертою країною, яка взагалі змогла посадити свій апарат на Місяці після США, Китаю та СРСР, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У середу, 23 серпня, о 15:33 за Києвом на поверхню Місяця в межах місії "Чандраян-3" успішно приземлився посадковий модуль "Вікрам", на борту якого перебуває місяцехід "Праг'ян".

"Цей успіх належить усьому людству, і він допоможе іншим країнам у майбутніх місіях на Місяць", — заявив прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді під час відеодзвінка з Південної Африки, де він перебуває на саміті країн-учасниць БРІКС.

Місія вартістю 73 млн доларів почалася зі старту ракети-носія LVM3 з посадковим модулем "Вікрам" і місяцеходом "Праг'ян" на борту 14 липня цього року, як уже писав Фокус. Індійські вчені вибрали довшу, але зате дешевшу в плані витрат палива, траєкторію польоту. Наприклад, російський посадковий апарат "Луна-25" долетів до Місяця швидше, але це йому не допомогло, і як уже писав Фокус, 20 серпня він розбився на Місяці через несправність двигуна. Хоча він повинен був також приземлиться в районі Південного полюса Місяця 21 серпня і таким чином саме Росія могла б стати першою країною, якій це вдалося. Але пальму першості забрала Індія.

Ще 2019 року в межах місії "Чандраян-2" Індія вже намагалася посадити свій апарат на Місяці, але він зазнав аварії. Хоча орбітальний апарат із цієї місії продовжує літати навколо Місяця, посилаючи на Землю важливі дані. До речі, під час наближення до Місяця "Вікрам" кілька днів тому обмінявся сигналами з цим орбітальним апаратом. Як уже писав Фокус, тоді ж посадковий модуль зробив кілька вражаючих фотографій поверхні зворотного боку Місяця.

Обидва індійські апарати проведуть на Місяці 14 земних днів, під час яких вони вивчатимуть його поверхню. Річ у тім, що саме 23 серпня над південним полярним регіоном зійшло Сонце і почався день, а це дуже важливо, адже космічні апарати працюють на сонячній енергії та не можуть працювати під час ночі на Місяці. За словами індійських учених, успішна посадка на Місяць стала можливою завдяки внесеним змінам у технологію посадки після аварії апарату місії "Чандраян-2".

Південний полярний регіон дуже важливе місце не лише для наукових досліджень, а й для розміщення тут майбутньої місячної бази. Принаймні, NASA і Китай планує це зробити саме тут. Якщо КНР збирається висадити своїх астронавтів на Місяць ближче до 2030 року, то NASA планує повернути людей на супутник Землі, вперше з 1972 року, вже наприкінці 2025-го. Наразі відомо, що в цьому регіоні Місяця міститься велика кількість водяного льоду, з якого можна отримати воду, кисень і водень. Усе це знадобиться не тільки для життя астронавтів на Місяці, а й для створення ракетного палива на місці.

Щодо апаратів місії "Чандраян-3", то вони, найімовірніше, не зможуть пережити холодну ніч на Місяці та за 2 земні тижні вийдуть з ладу.

Як уже писав Фокус, вчені пропонують новий спосіб дізнатися, що відбувається в надрах Місяця. І для цього потрібно використовувати не посадковий апарат, а той, що вільно літає в хмарах гарячої планети.