Нова робота (не) Рафаеля: що відомо про "відкриття", яке сколихнуло всі мистецькі кола

Картина, датована 1504 роком і виконана олією на тополиній дошці, наразі зберігається у приватній колекції. Наступного тижня вона пройде ретельну експертизу, заплановану до публікації в науковому журналі, який, схоже, не має жодних попередніх посилань у Google, окрім тих, що пов'язані з нещодавніми повідомленнями про це нібито відкриття, пише Finestre sull'Arte.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відкриття відбулося під час конференції в Перголі, розташованій в регіоні Пезаро-Урбіно, де люди, яких ЗМІ представили як "експертів", оприлюднили свої знахідки. Однак, уважніше вивчення їхніх документів свідчить про відсутність суттєвого внеску в рафаелезнавство, оскільки вони не мають жодної наукової публікації про майстра епохи Відродження.

Серед них є особа, раніше відома своїми сміливими атрибуціями, які згодом спростували мистецтвознавці. Одним із таких прикладів є приписування малюнка Леонардо да Вінчі, яке П'єтро Марані, авторитетний дослідник да Вінчі, одразу ж відкинув як імітацію, створену набагато пізніше.

Роботу, представлену в Перголі, вважають відтворенням знаменитої картини Перуджіно "Магдалина", що зберігається в палаці Пітті. Новознайдена робота визнана художньо вищою, експерти підкреслюють її стилістичні та технічні переваги, зокрема використання сфумато — техніки, що асоціюється з Леонардо да Вінчі.

Лабораторний аналіз виявив наявність техніки спольверо, яку зазвичай використовував Рафаель, але не Перуджіно, для перенесення підготовчого малюнка. Крім того, зафіксовані сліди пентиментів і пігментів, що відповідають палітрі Рафаеля. На думку цих експертів, приватна робота передує "Магдалині" Перуджіно.

Всупереч твердженню, що Перуджіно ніколи не використовував техніку спольверо, історичні свідчення вказують на її використання у збережених малюнках, на яких видно отвори від голок, що позначають контури для перенесення спольверо. Нововідкрита робота, яка, як повідомляється, датується 1504 роком, була створена пізніше, ніж "Магдалина" з палацу Пітті, яку датують приблизно 1500 роком.

Це викликає питання, навіщо Рафаелю, який вже наважився на самостійну творчість у 1504 році після того, як покинув майстерню Перуджіно, копіювати роботу свого вчителя. І навпаки, якщо запропонувати змінити датування, маючи на увазі, що робота з палацу Пітті датована пізніше за новознайдену роботу, стає ще загадковішим, чому такий визнаний художник, як Перуджіно, вирішив скопіювати роботу свого колишнього учня.

Майстри епохи Відродження зазвичай не займалися копіюванням робіт своїх учнів; щонайбільше, вони спостерігали за ними здалеку для натхнення. Малоймовірно, що Перуджіно, перебуваючи під впливом роботи свого колишнього учня, намагався б відтворити її.

Вітторіо Сгарбі, видатний фахівець у цій галузі, раніше висловив сильні застереження, рішуче відкинувши думку про те, що картина є роботою Рафаеля. Він наголосив, що атрибуція "Магдалини", схожої на дружину Перуджіно, є своєрідною і що схильність дослідників зосереджуватися на відомих іменах, таких як Рафаель, Леонардо і Боттічеллі, може призвести до помилок.

Думка про те, що в 1504 році Рафаель, вже визнаний за свій талант, буде ретельно копіювати роботу свого колишнього майстра, видається неправдоподібною. У кращому випадку, новознайдена версія з приватної колекції може бути точним відтворенням роботи Перуджіно, що вимагає ретельної атрибуції, на відміну від творів, що зберігаються в музеях і є суспільним надбанням.

На завершення Сгарбі зазначив, що прагнення володіти твором, який вважається "більш автентичним", ніж той, що зберігається в музеї, намагалися і раніше, як, наприклад, у випадку з юнацьким автопортретом Рафаеля.

Відомі дослідники, зокрема Джованна Раджонієрі, так само відкинули цю гіпотезу, а Алессандро Дельпріорі, авторитетний фахівець з живопису Перуджіно та умбрійського живопису тієї епохи, відкинув цю новину як необґрунтовану.

Раніше Фокус писав про "головний біль" для кримінального світу і як повернули картину втраченого кохання Ван Гога.

А також ми розповідали про те, як грецька мова сформувала наукову спадщину Ньютона.