Білі ведмеді в Арктиці опинилися на межі вимирання: чому у самок зникає молоко

Дослідники більше не лякають кліматичними змінами, вони прямим текстом заявляють, що кліматична криза вже тут. Фактично планета вже переступила з ери "глобального потепління" в еру "глобального кипіння", пише IFLScience.

Наслідки кліматичної кризи вже проявилися у вигляді інтенсивних хвиль тепла і масштабних лісових пожеж, які зійшли на планету цього року. Попри те, що основна вина за кліматичну кризу лежить на плечах людини, тварини також страждають. Нові дослідження показують, через потепління і втрату морського льоду виживання дитинчат білих ведмедів у всій Арктиці опиниться під загрозою.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами наукової співробітниці біологічних наук Університету Торонто Луїзи Арчер, коли морська крига тане, білі ведмеді змушені на кілька місяців вийти на сушу, внаслідок чого фактично опиняються без доступу до їжі. Цей період голодування є важким для всіх тварин, але особливо для матерів, які вигодовують дитинчат.

Нове дослідження показало, що збільшення часу, проведеного на суші під час танення морського льоду, негативно впливає на лактацію білих ведмедиць. Вчені вважають, що порушення лактації, ймовірно, зіграло роль у нещодавньому скороченні популяцій кількох білих ведмедів. Крім того, результати показують, як у майбутньому на сім'ї білих ведмедів може вплинути тривала втрата морського льоду, викликана кліматичними змінами.

Морський лід є для білих ведмедів важливою платформою для полювання на багатих енергією тюленів. Відомо, що морський лід є динамічною системою, що змінюється з часом у різних регіонах Арктики. Наприклад, у західній частині канадської Гудзонової затоки білі ведмеді стикаються із сезонною втратою морського льоду в літні місяці. Це змушує їх переміщатися на сушу доти, доки нижчі зимові температури не відновлять льодовий покрив.

На суші можливості для полювання рідкісні, а тому білі ведмеді, як правило, голодують. У цей період вони покладаються на свої запаси тілесного жиру, які служать їм джерелом енергії. Вчені виявили, що без доступу до їжі білі ведмеді можуть втрачати приблизно кілограм маси тіла на день, а тому їм доводиться знижувати рівень активності доти, доки лід не повернеться.

Однак найбільше навантаження лягає на самок, які вигодовують дитинчат. Їм необхідно враховувати додаткове навантаження, пов'язане з лактацією. Зазначимо, що білі ведмеді виробляють високоенергетичне молоко, до 35% жирності, схоже на збиті вершки. Це молоко з високим вмістом жиру дає змогу дитинчатам швидко рости, збільшуючись із 600 грамів при народженні до понад 100 кілограмів у віці 2,5 років.

Арчер зазначає, що перед ведмедицями фактично постає вибір: перестати годувати та наразити на ризик здоров'я своїх малюків, або продовжити ціною власного здоров'я. Попри те, що лактація важлива як для матері, так і для дитинчат, дослідження лактації білих ведмедів проводяться відносно рідко. Щоб пролити світло на те, як багато енергії потрібно самкам у період лактації, вчені провели нове дослідження.

Вони звернулися до набору даних за зразками молока білих ведмедів, зібраних наприкінці 1980-х і початку 1990-х років на суші в безлідний період. Команда підрахувала, як довго голодувала кожна ведмедиця і виявили, що енергетична цінність їхнього молока знижувалася в міру того, як більше днів вони проводили без доступу до їжі. Зрештою деякі ведмедиці й зовсім перестали виробляти молоко.

Результати також показують, що ведмедиці, які скоротили витрати на лактацію, отримали вигоди, оскільки використовували менше резервів свого тіла, тобто змогли голодувати довше. Водночас дитинчата, які отримували молоко з нижчою калорійністю, росли повільніше, ніж потомство самок, які продовжили лактацію. Тепер учені вважають, що в довгостроковій перспективі це може знизити виживаність дитинчат, а зрештою і зовсім вплине на динаміку популяції.

Раніше Фокус писав про те, що вчені змогли ідентифікувати ДНК білих ведмедів за їхніми слідами.