Зародився разом із Сонячною системою: вчені розгадали загадку астероїда Фаетон

Протягом понад 10 років астрономи намагаються розв'язати загадку навколоземного астероїда Фаетон, завширшки приблизно 5 км, який підлітає до Сонця ближче, ніж усі інші астроїди, які мають імена, а не цифрові позначення. Коли космічний камінь підлітає на максимально близьку відстань до нашої зірки, то в нього з'являється хвіст, такий самий, як у комет. Цього року вчені вже представили одну з версій походження цього хвоста, але автори дослідження, опублікованого в журналі Nature Astronomy, запропонували нову гіпотезу, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами вчених, якби хвіст Фаетона, який формується за рахунок викиду матеріалу з його поверхні, складався з льоду і вуглекислого газу, як у комет, то його було б видно навіть далеко від Сонця. Але цього не відбувається.

Тож автори дослідження запропонували нову гіпотезу щодо того, з чого складається астероїд Фаетон, яка пояснює, чому в каменя з'являється хвіст під час його зближення із Сонцем. Аналіз спостережень за астероїдом показує, що ймовірно він належить до рідкісного класу космічних каменів.

За словами вчених, спектр випромінювання Фаетона відповідає тому, який виявлено у класу астероїдів під назвою вуглецеві хондрити групи CY. Наприклад, відомі астероїди Рюгу і Бенну, зразки породи з яких вже були доставлені на Землю, належать до груп CI і CM відповідно.

Наразі астрономи вважають, що всі три групи астероїдів виникли під час зародження Сонячної системи понад 4 млрд років тому. На цих каменях виявлено ознаки хімічного процесу, в якому вода з'єднується з іншими молекулами з утворенням силікатних і карбонатних речовин. Але тільки астероїди групи CY показують ознаки висихання і розкладання через нагрівання сонячним випромінюванням. Також ці камені містять багато сульфіду заліза, що свідчить про їхнє унікальне походження.

Дослідження показало, що астероїд Фаетон належить до рідкісного класу каменів через виявлені в його складі олівіну, карбонатів, сульфіду заліза та оксидних мінералів. Карбонати в астероїді вказують на зміну вмісту води, тобто на висихання, а олівін вказує на процес розкладання шаруватих силікатів під дією високих температур. Науковці вважають, що саме нагрівання астероїда під час його зближення із Сонцем може впливати на мінерали у складі каменю, які випускають газ.

У міру того, як астероїд наближається до Сонця, температура його поверхні може піднятися до 800 градусів Цельсія, а цього, як вважають учені, достатньо для того, щоб карбонати виділяли вуглекислий газ, а шаруваті силікати виділяли водяну пару і сірчаний газ.

Вчені припускають, що тиск газу, який виділяється під час нагрівання астероїда, може призвести до руйнування породи, і таким чином утворюються частинки пилу. Вони відлітають з поверхні астероїда і таким чином утворюється його хвіст. Але з'являється він тільки, коли камінь перебуває близько до Сонця.

Також Фокус писав про найдивніші речі, які відбуваються з тілом людини в космосі. Політ у космос — це захоплива подія, проте негативних наслідків для організму людини теж вистачає.